Ідеї ​​та речі у Платона

Платон вважає, що шляхом діалектики мислячий дух сходить до “ідей”, вічним першообразів існуючого. Світ ідей, за вченням Платона, існує самостійно, окремо від світу речей і від людських думок. Їх існування – вічне спокій. Світ ідей перебуває в особливій області простору, окремої від чуттєвого світу, сверхчувственной. Подання Платона про ідеї є ні що інше, як уявлення про загальні поняттях, вічно незмінних; але вони здаються йому самостійними істотами, істотами реальними, окремими від предметів. Це не думки людини, і навіть це не думки божества; це реальні предмети, існуючі особливо від предметів світу речей; це субстанції чуттєвих предметів, існуючі окремо від них, пізнаються тільки мисленням, а не почуттями; це прототипи чуттєвих предметів. Число їх нескінченно.

 

Згідно з Платоном, кожному класу предметів відповідає особлива ідея, а вся область понять, які можна складати через виділення чогось однакового в декількох окремих предметах, і є світ ідей. Не входять до світ ідей лише ті індивідуальні особливості предмета, які належать виключно йому одному. Не ідея лише те, в чому немає однаковості ні з чим ні в якому іншому предметі; чуже світу ідей лише недоступне розумінню, дріб’язкове і безперервно мінливе в індивідуальному предметі.

Найвищий принцип всього існуючого і остання мета мислення, – абсолют, як тепер це називають – позначається у Платона (у трактаті «Держава») терміном “ідея добра”; вона в невидимому світі ідей те ж саме, що у видимому сонце; вона джерело всього буття і всякого пізнання. Невизначеність вираження “ідея добра” увійшла в приказку у греків. Втім, немає сумніву, що цей термін був у Платона рівнозначний поняттю про Бога або про божественне принципі, що під назвою “ідея добра” він мислив духовна істота, розумне, хоча і не безумовно вільний від підвладності законам необхідності.

Предмет дослідження діалектики – те, що істинно існує, світ ідей. Предмет фізики – світ речей: світ чуттєвого буття, виникнення і змін. Це чуттєве буття – лише тінь, нарисами якої вимальовується істинне буття, лише примара світу ідей. Чуттєві предмети світу речей не можуть бути повними проявами ідей; ідея тільки смутно відбивається в них; єдина, вона раздробляется у своїх чуттєвих проявах на безліч предметів світу речей, і сутність її закрита в них покровом матерії. В одному з діалогів Платона, «Тимее», говориться, що існує загальний субстрат всіх чуттєвих явищ, матеріал, з якого формуються всі чуттєві предмети, і в який знову розкладаються їх складові частини; цей загальний матеріал світу речей, що знаходиться у вічному кругообігу видозмін – щось особливе від ідей і від чуттєвих явищ.

Посилання на основну публікацію