Герменевтика як мистецтво тлумачення художніх текстів

Кінцевим результатом художньої творчості і основним елементом мистецтва є художній твір, який також може стати предметом філософського дослідження, але вже в плані його тлумачення, вилучення з нього прихованих смислів, раціоналізації його образно-символічного змісту. Будь-який художній твір може бути представлено як особливий текст, буквальне прочитання якого може істотно спотворити задуми художника й об’єктивні смисли, в них закладені. Завдання тлумачення, інтерпретації художніх (і не тільки художніх) текстів бере на себе герменевтика (див. Розділ 6.2).
Однак повернемося до художнього тексту. Чому, питається, потрібно його тлумачити? Адже раціоналізація художнього твору може призвести до його омертвіння. Мистецтво тим і привабливо, що воно в живій, чуттєво-достовірній формі зображує людське життя або життя взагалі. Безумовно, в цьому судженні є свій резон. Одна з бід нашої школи полягає саме в тому, що учні здебільшого вивчають художню літературу за підручниками, де все розтлумачено, а не читають самі твори. Тим не менш, необхідно підкреслити, що герменевтика не прагне підмінити собою мистецтво, а тільки допомогти його глибше зрозуміти. Адже відсутність інтересу до мистецтва часто пов’язано саме з тим, що його не розуміють.
Необхідність інтерпретації, тлумачення художнього тексту диктується рядом обставин.
По-перше, це обумовлено тим, що часто далеко не збігаються суб’єктивні задуми художника, які він може вербалізувати, і об’єктивні смисли, укладені в конкретному художньому творі, а також його впливом на життя суспільства або окремої людини. У геніїв, як правило, ідейно-смисловий склад їхніх творів виявляється незмірно багатшими їх задумів. Багато художників самі не можуть до кінця зрозуміти, що, власне, вони зобразили у своєму творі і дають часто односторонні тлумачення своїх творінь. Це пояснюється тим, що художня творчість розвивається за ірраціональним законам. Дуже часто буває так, що не художник визначає долю своїх персонажів, а самі герої диктують свою волю автору. Так, наприклад, відомо, що Г. Флобер припускав, що головна героїня його роману «Мадам Боварі» залишиться живою. Однак логіка розвитку характеру і долі Емми невблаганно змусила його завершити роман її самогубством. На тему взаємини автора і персонажів існують цікаві теоретичні міркування у М.М. Бахтіна і художні досліди іспанського філософа і поета М. Де Унамуно в його романах “Туман”, “Любов і педагогіка”.
По-друге, для того, щоб зрозуміти той чи інший художній твір, необхідно розглядати його в культурно-історичному контексті. Так, наприклад, Євгеній Онєгін, герой однойменного роману А.С. Пушкіна, після вбивства на дуелі В. Ленського журиться немає від того, що вбив людину (так би переживав сучасна людина), а від того, що вбив друга. Участь у дуелі в дворянській середовищі вважалося справою честі і тому вбивство на дуелі не вважалося моральним злочином.
По-третє, дуже часто за художніми образами, за допомогою яких мистецтву вдається зображати динаміку життя і створювати ефект безпосередньої участі любителя мистецтва в художньому дії, ховаються якісь символи (в перекладі з грецької слово “символ” означає “з’єдную”), які вказують на існування якоїсь прихованої реальності, прихованого змісту, що вимагає роз’яснення. Так, наприклад, Ланцелот з п’єси Є. Шварца “Дракон” перемагає дракона завдяки тому, що використовує в битві подаровані йому городянами шапку-невидимку і килим-літак. “У казці брехня, та в ній натяк – добрим молодцям урок”, – говорить прислів’я. На що ж, дійсно, ми знаходимо натяк, маючи на увазі казкові, чарівні предмети? Щоб перемогти дракона, або, інакше кажучи, втілене зло (диявола), необхідно володіти надзвичайною духовною силою (шапка-невидимка, надіта на людину, дематеріалізує його, т. Е. Гранично одухотворяє), а також – позбутися земних спокус, піднестися духом на небеса (килим-літак).
Таким чином, художні твори і особливо, створені геніями, мають безліч смислових пластів, не всі з яких осягаються відразу, але вимагають і знань, і роздумів, і інтуїції.
Людина, яка за допомогою герменевтики, навчиться тлумачити і розуміти художні тексти, здатний буде проникливо читати Книгу життя, навчиться розуміти себе, інших людей, процеси, що відбуваються в культурі, суспільстві та історії.

Посилання на основну публікацію