«Філософського лист» Чаадаєва – коротко

В особі Петра Яковича Чаадаєва (1794-1856) теорія «офіційної народності» епохи Миколи I зустріла рішучого супротивника. У самий розпал загального захвату почуттями патріотизму та народної гордості він виступив у невдячній ролі непримиренного скептика. Чаадаєв, друг молодого Пушкіна, була людина для свого часу дуже освічена, з філософським складом розуму. В юності він був гусаром, брав участь у війні 1812 р, побував за кордоном і повернувся звідти з запасом ідей і інтересів. В епоху Олександра I він був лібералом-теоретиком, виховали свої переконання в тиші кабінету на книгах. Чаадаєва цікавила філософія, історія і релігія. Практичної діяльності він залишився чужий. Замкнувшись у свій внутрішній світ політика-утопіста, він залишився осторонь від настроїв миколаївської Росії і несподівано з’явився на суд російської публіки з тими ідеалами політичного «космополітизму», які були так характерні для епохи попередньої, олександрівскою. Ось чому тепер Чаадаєв виявився абсолютно самотнім діячем. Мабуть, не зрозумів настроїв сучасного суспільства і ніким зрозумілий, далекий від усіх суспільних груп, він ні в кому не зустрів підтримки.

Перше «філософського лист» Чаадаєва з’явилося в журналі «Телескоп» в 1836 році. Всіх листів повинно було бути 5-6, але не всі вони змогли бути надруковані, і більшість з них залишилося в рукописі. У першому листі він говорить про необхідність релігії, як головного культурного чинника.

 

Будучи крайнім західником, Чаадаєв схилявся перед культурою Заходу і, в основі цієї культури, подібно багатьом мислителям Західної Європи, бачив католицизм. Цей інтерес до культурної ролі католицької релігії був одним з результатів епохи французької реставрації (після революції 1789-1794) і романтизму, з його ідеалізацією Середніх століть. Ряд духовних і світських письменників стали доводити, що західноєвропейська культура всім зобов’язана католицизму. Ламенне, де Местр, Шатобріан («Геній християнства»), Мішо – ось, головні діячі французької літератури, звеличували католицизм. Посилення впливу католицизму в Європі виразилося, між іншим, в енергійної діяльності єзуїтів, які і в Росії зуміли покатоличити багатьох аристократів (

Посилання на основну публікацію