Філософський погляд на свободу

Свобода в філософії є ​​одним з центральних понять, яке не має конкретного визначення досі. Причина цього – двояка інтерпретація терміна. Наприклад, людина, що народилася за визначенням вільний (в нашій країні точно): він не раб і нікому нічим не зобов’язаний.

Але з іншого боку, він не вільний, так як все одно пов’язаний з соціумом (мамою-татом, суспільством) і природою (ми залежимо від кисню і клімату). Батьки ростять і годують дитину, забезпечують одягом, освітою, а, наприклад, повінь може позбавити життя не тільки його, а й тисячі інших людей.

Розірвана мотузка на руках – символ звільнення

Свобода в філософії передбачає вільний вибір – дія, яка вчиняє людина в своїх інтересах, користуючись наявними у нього можливостями.

Чим більше могутності, тим ширше вибір свобод. Останній факт породжує проблему відповідальності за свої рішення і дії.

У США, наприклад, ти вільний робити все що завгодно, але при цьому не повинен обмежувати свободу інших людей.

Свобода людини

Наведу приклад. Вікно, цегла і чоловік: у нього достатньо сили, щоб підняти цегла і розбити їм віконне скло, а також у нього є вибір цього не робити. У ситуації вікно, цегла і маленька дитина інша справа: малюк не зможе фізично підняти тяжкість і потрапити нею в вікно. У дорослого в даному випадку свобода вибору ширше: він може кинути цеглину, а може не кидати.

Але разом зі свободою пропорційно зростає відповідальність: розбивши скло, чоловік, швидше за все, загримить в поліцію і в кращому випадку відбудеться штрафом.

Якщо коротко, то питання свободи у філософській парадигмі звучить приблизно так: ти вільний, але несеш за це відповідальність.

На мій погляд, це схоже на парадокс – ти вільний і можеш робити все що завгодно. А якщо ти обмежуєш себе в деяких діях (те саме вікно), не бажаючи негативних наслідків, то ти автоматично не вільний. Тому можна зробити висновок, що дане поняття умовно.

Посилання на основну публікацію