Філософський аналіз культурно-історичної динаміки

Головним предметом філософсько-світоглядної рефлексії є буття людини у світі. Складаються в процесі життєдіяльності ставлення людей один до одного, природі і суспільству становлять реальну основу їхнього буття в матеріально-технічному, соціально-економічному та політичному аспектах. Реальні ж відносини людей (спосіб життя) визначають їх усвідомлення в тих чи інших формах світогляду. У процесі культурно-історичної динаміки змінюється як спосіб життя, так і його світоглядне усвідомлення.
Тому дуже важливим є аналіз не тільки динаміки способу життя, а й змін домінантних ціннісних орієнтацій і установок при переході від однієї культурно-історичної епохи до іншої, іншими словами, змін у духовній атмосфері людства кожної епохи. Це дозволяє, по-перше, визначити як придбання, так і втрати людства в ході історичного розвитку. По-друге, дає можливість відповісти на питання про те, в яку епоху (або епохи) формувалася «ціннісна матриця», складова основу сучасної техногенної цивілізації. Без відповіді на питання «звідки ми родом?», Без усвідомлення придбань і втрат людства ми не зможемо зрозуміти нашу сучасну епоху, а значить, не зможемо вибудувати і оцінити сценарії подальшого розвитку людства і виробити його оптимальну життєву стратегію.
Такий підхід передбачає погляд на минулі епохи з позицій сучасності, коли набагато виразніше проявляються як позитивні, так і негативні моменти у розвитку людства. Адже тільки з висоти пройденого людством шляху щось з того, що було втрачено, від чого свого часу відмовилися як від застарілого, реакційного, изжившего себе, в даний час можна усвідомити як втрати, втрати. З іншого боку, щось з того, що колись мислилося безперечним досягненням, тепер може сприйматися інакше, внаслідок потенційних загроз, якими чреваті ці досягнення.
Ось чому в цій главі ми не будемо розглядати історію філософії (філософія античності, середньовіччя, Відродження і т. П.), Як це зазвичай робиться в підручниках. Самі ці епохи стануть для нас предметом філософсько-світоглядного аналізу в зазначеному вище ракурсі. Зрозуміло, такий аналіз не можна здійснити всебічно в обмежених рамках даного навчального посібника. Але це буде все ж хоч і короткий, узагальнений, але філософський, а не історичний, соціологічний або мистецтвознавчий погляд на культуру і традиції минулих епох.

Посилання на основну публікацію