Філософія права Фіхте

У понятті про джерело права Фіхте теж розходиться з Кантом. Фіхте вважає, що їм повинно служити рівне забезпечення всім людям умов для реалізації свободи, тоді як для Канта правові норми були вивідними з морального закону. Для Фіхте право прямо не випливає із моральних принципів, а лише має гарантувати умови для їх здійснення. Фіхте і тут ставить свободу втілення ідеалу вище конкретного його змісту.

Головними практичними засобами здійснення цієї свободи Фіхте вважає матеріальні знаряддя волі: по-перше, людські тіла, а, по-друге, власність. Тому головними об’єктами юридичного захисту повинні бути тілесна і майнова недоторканність індивіда. Фіхте визнає безумовну необхідність держави, бо тільки воно здатне забезпечити право при конфліктах двох різних воль, виступивши в ньому як третя, найсильніша сторона. Однак Фіхте вважає потрібним обмежити свавілля влади особливим органом громадського нагляду – «ефорами». Функцію цих посередників між народом і урядом, втім, слід, обмежити призупиненням діяльності уряду в разі порушення ним принципів права і скликанням народ на суд. Ефори, таким чином, повинні мати лише негативну владу – і ніякої позитивної.

 

Фіхте вірив, що якщо народ проживе півстоліття при пропонованому в його правової філософії державному ладі, то самі поняття про злочин изгладятся з його пам’яті. Як Платон мріяв протиставити розкладанню грецької державності ідеали своєї «Політики», так і Фіхте бажав допомогою своїх правових ідей відродити німецьке суспільство.

Незважаючи на все свою волелюбність, Фіхте виявляє сильні симпатії до державному соціалізму прусського зразка. Він визнає за краще, щоб держава регулювала найважливіші суспільні взаємини громадянином, визначало необхідне для кожної професії кількість людей і ціни товарів, стежило за виконанням робіт – щоб підтримувалося рівновагу в розподілі власності і ніхто не був експлуататором іншого. Але щоб пом’якшити протиріччя між проповідували їм соціалістичними тенденціями і своїм же головним постулатом про свободу волі, Фіхте у своїй філософії права закликає обмежити державне всемогутність. Розплатившись з суспільством у своїх зобов’язаннях, людина належить собі і безборонно володіє надлишком творів власної праці.

У сфері міжнародного права Фіхте бажає освіти в майбутньому міжнародного трибуналу для запобігання воєн. Цей трибунал повинен силою підкоряти своїм рішенням народ, який порушив правові засади.

Посилання на основну публікацію