Текст і дискурс

У сучасній гуманітарній науці частіше говорять не про текст, а про дискурсі. Дискурс (фр. Díscours – мова) – в широкому розумінні являє собою єдність мовної практики і екстралінгвістичних факторів, необхідних для розуміння тексту, т. Е. Дають уявлення про учасників комунікації, їх установках і цілях, умовах виробництва і сприйняття повідомлення [Новітній ФС 1998 : 222]. Це зв’язний текст в сукупності з екстралінгвістичними факторами, взятий в подієвому аспекті. Це мова, розглянута як цілеспрямоване соціальне дію, мова, «занурена в життя» [ЛЕС 1990: 136].
Дискурс – явище більш широке, ніж текст, і динамічне. Це одночасно і процес мовної діяльності, і її результат, а результат і є текст. Дискурс сприймається як живий незакінчений текст, узятий в момент його безпосередньої включеності в акт комунікації, в процес взаємодії з контекстом.
Поняття дискурсу стало домінуючим у філології, коли інтереси мовознавства змістилися від структурного опису мови на історичний контекст, в якому мова стає, функціонує і розвивається. Під дискурсом розуміють процес спілкування, наукового міркування, художній твір, всі тексти, що належать одному автору, ораторська мова і інш. Термін дискурс активно використовується не тільки в філології, але й у філософії, соціології та політології, в культурології, в роботах з психоаналізу і т. Д.

Посилання на основну публікацію