Зовнішній і внутрішній державний борг

Поняття державного боргу

Мабуть, буде досить важко знайти країну, яка вдавалася б до залучення коштів із зовнішніх або внутрішніх джерел фінансування. В цілому, кредит можна вважати якимось «абсолютним злом», оскільки раціонально використані кредити і позики можуть значною мірою прискорювати економічний розвиток, робити більш ефективним і динамічним процес розширеного відтворення, вирішувати багато соціальних і економічних проблем і т. д.

У той же час, значний державний борг – це важкий тягар, який може ускладнювати нормальне функціонування економічної системи. Зростання держборгу зменшує запас капіталу в економічній системі (так як, наприклад, володар заощаджень, замість того, щоб інвестувати кошти в економіку через покупку акцій різних компаній або кредитування розширеного відтворення, купує державні облігації, фінансуючи тим самим держава і його потреби).

Державним борг – це все непогашені боргові зобов’язання держави (в той числі: процентні платежі, по відношенню до інститутів і приватним особам, недержавного сектору, а також до іноземних держав).

Держборг, в залежності від місця походження кредитних ресурсів, можна поділити на:

  • внутрішній (державна заборгованість фірмам, установам, громадянам даної країни)
  • зовнішній (заборгованість нерезидентам).

Поточний і капітальний державний борг

Державний борг також класифікується на поточний і капітальний.

Капітальний державний борг являє собою суму випущених і непогашених державних боргових зобов’язань (в тому числі і нараховані відсотки).

Поточний державний борг включає виплати кредиторам за всіма державними борговими зобов’язаннями, а також погашення тих зобов’язань, термін виплат за якими вже настав.

Зовнішній державний борг

Зовнішній державний борг – це борг іноземним країнам, фірмам і приватним особам.

Зовнішній борг часто може бути великим тягарем для держав (особливо з економікою, що розвивається). Часто, при цьому, кредитор (наприклад, Міжнародний валютний фонд) для того щоб надати кредит, вимагає неухильного виконання самих різних умов (аж до змін в законодавстві, проведення структурних реформ, підвищення пенсійного віку і т. Д.).

Проблема зовнішнього боргу значною мірою залежить від його структури, актуальності до погашення, від розвитку і конкурентоспроможності економіки, наявності золотовалютних резервів і т. д.

Зовнішній борг країни – це само по собі явище досить поширене. Говорячи про зовнішній борг, його зазвичай порівнюють з обсягом валового внутрішнього продукту країни (тобто, його величину озвучують найчастіше не в абсолютних, а у відносних цифрах). Для розвинених країн критичний рівень зовнішньої боргу становить понад 60% від ВВП.

Основні інструменти зовнішнього запозичення:

  • випуск державних облігацій
  • прямі позики у міжнародних фінансових інститутів (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і т. д.)
  • Внутрішній державний борг

Внутрішній борг являє собою борг держави фірмам і населенню країни.

Боргові зобов’язання можуть володіти наступною формою:

  • державних позик, здійснених через випуск цінних паперів
  • кредитів, отриманих державою
  • інших боргових зобов’язань.

Боргові зобов’язання можуть бути:

  • короткостроковими (до 1 м)
  • середньостроковими (1-5 років)
  • довгостроковими (понад 5 років).

Основні боргові зобов’язання держави, забезпечені Урядом України, включають наступне:

  • державні довгострокові облігації
  • державні короткострокові облігації (ДКО)
  • облігації внутрішньої державної валютної позики
  • облігації державної ощадної позики
  • казначейські векселі і зобов’язання.
Посилання на основну публікацію