Все велике починається з малого

Десять років тому загальний обсяг інвестицій венчурних фондів, які починали з обережної стратегії інвестування, складав менш ніж півмільярда доларів, та вже у 2008 році, не зважаючи на стримуючий вплив світової рецесії та ризиковану ліквідність, ними було виділено близько 8,4 мільярдів доларів на розвиток «зелених технологій». Сотні можливих інновацій, про які йтиме мова, сьогодні створили близько 20 000 робочих місць. І хоча такі дані є підбадьорливими, для світу, в якому існує постійна потреба величезного потоку з мільярдів нових робочих місць, — цього не досить. Кошти, які виділяють для подолання кризи промисловості та занепаду фінансових інститутів, у результаті перетворюються на мертвий капітал, тому інвестування інновацій — частина системного комплексу дій, що здатні відповідати на екстрені виклики світової економіки. Навіть не маючи досвіду в бізнесі, але володіючи основними принципами «Синьої Економіки», будь- хто має можливість досягти успіху на ниві підприємництва, адже стартовий капітал і мікроінвестиції можуть стати тим необхідним стимулом для реалізації, за умов, коли нове рішення потребує менших витрат й енергії або передбачає отримання значних прибутків.

У той час, як збереження статусу-кво не спроможне задовольнити основні потреби суспільства і не має шансу на успіх, кризовий період створює унікальне середовище для покращення інноваційних процесів і становлення нових видів бізнесу. Звісно, розглянуті спроби надто ризиковані, але, можливо, в такій ситуації вони здатні переорієнтувати економічний розвиток. Для

Заходу та Сходу, Півдня та Півночі, центральної частини міста чи для сільської місцевості ми можемо запропонувати ті інновації та продемонструвати такі бізнес-моделі, які краще відповідатимуть нашим економічним потребам, аніж двісті років індустріального поступу.

Наприкінці 2008 року в умовах всесвітньої фінансової кризи близько 50 млн людей у країнах перехідної економіки втратили робочі місця. Якщо так триватиме й далі, то у злиднях опиняться ще близько 200 млн людей. Міжнародна організація праці (МОП) повідомляє, що кількість «робітничої бідноти» може сягнути 1,4 мільярда людей або ж половини працездатного населення всіх розвинутих країн світу. Ми не можемо заплющувати очі на таке знущання. Як можна нехтувати такими втратами людського потенціалу? І це саме в той час, коли ми усвідомлюємо необхідність нагальних рішень, які можуть змінити на краще не одне життя. Досягнення повної безпеки життєдіяльності базується на умовах, за яких люди мають достатньо продуктів харчування, дах над головою, комфортні умови для забезпечення існування родини та здобувають професіональний досвід, що формує почуття власної гідності та викликає задоволення від роботи. Інновації, які відтворюють природний каскадний ефект, можуть запропонувати людству краще та більш забезпечене майбутнє, наповнене усіма барвами життя. І потенційні робочі місця, у такому випадку, нараховуватимуть… сотні мільйонів!

Посилання на основну публікацію