Виробнича функція, виробничі сили, виробничі відносини

Виробнича функція – це ефективний випуск продукції з різних факторів виробництва. Виробнича функція не допускає нераціонального використання ресурсів, т.е. ніколи не застосовуються такі комбінації ресурсів, які знижують випуск продукції.
Основна мета виробництва і витрат полягає в тому, щоб відповісти, скільки потрібно залучити ресурсів і в яких пропорціях, якщо фірма має на меті збільшити обсяг виробництва. Виробничий процес можна розглянути як взаємозв’язок факторів виробництва, в результаті яких виходить готова продукція або послуга. Якщо розглянути процес виробництва з цієї позиції, то виробничий процес – виробнича функція – це:

спосіб встановлення зв’язку між ресурсами і випуском продукції;
показник максимально можливого випуску продукції, який може бути отриманий з заданого обсягу ресурсів;
показник того мінімальної кількості ресурсів, яке необхідне для отримання заданого обсягу продукції, якщо не ставиться мета максимізації обсягу продукції.
Під факторами виробництва і ресурсами розуміються три фактори виробництва – капітал у вигляді:

засобів виробництва;
матеріальних ресурсів;
трудових ресурсів.
Сама виробнича функція може бути виражена фізичним обсягом продукції, а також обсягом послуг, наданих медичними установами, банками, установами страхування і т.д.

Виробничі сили. Матеріальною базою розвитку економіки є виробничі сили. Це сили природи і суспільства, фактори виробництва і ресурси, здатні створювати національне багатство в будь-якій формі і забезпечують зростання продуктивності праці. Традиційна класифікація виділяє виробничі сили першого і другого порядку. До перших відносяться засоби виробництва і робоча сила, включаючи як специфічну складову підприємницьку здатність.

Продуктивні сили безпосередньо впливають на умови і результати трудового процесу. Процес праці – це процес свідомої, доцільно спрямованої діяльності по створенню матеріальних і нематеріальних цінностей для задоволення зростаючих, структурно і якісно змінюються потреб. До виробничих силам другого порядку відносяться будь-які фактори виробництва, які можуть бути включені в процес виробництва або зараз, або в наступному періоді розвитку (природні сили, компенсація праці). Вони впливають на результат трудового процесу через проміжні ланки.

Виробничі відносини. Виробничі відносини – це суспільна форма реалізації виробничих сил. Основна тенденція взаємодії виробничих сил і виробничих відносин – взаємозумовленість і відповідність розвитку. Якщо конкретний рівень виробничих сил формує певну кількість виробничих відносин, то існує і зворотний вплив виробничих відносин на виробничі сили.

Сукупність виробничих відносин складається в певну економічну систему. У ній основними є відносини власності.

Посилання на основну публікацію