Мотиви в трудовій діяльність працівника численні і різноманітні. Їх завжди багато. Разом вони утворюють мотиваційну структуру. Знання мотиваційної структури дозволяє керівнику розробити і / або вибрати інструменти (стимули) для зовнішнього впливу на працівника.
Мотиви можна класифікувати за різними критеріями. Мотиви бувають:
- біологічні та духовні;
- зовнішні і внутрішні;
- особистісні та громадські;
- короткочасні і стійкі;
- усвідомлені і неусвідомлені.
Види мотивів у трудовій діяльності:
- мотив стадності – потреба працівника бути в колективі, відчувати приналежність до чогось спільного;
- мотив самостійності – прагнення до інновацій, ризику, новим видам діяльності;
- мотив самоствердження – виконання складної роботи, яка під силу тільки висококваліфікованим працівникам або заняття керівної посади, що дає відчуття значущості та важливості;
- мотив стабільності – перевагу надійної роботи, зі стабільною зарплатою, соціальними пільгами і гарантіями;
- мотив придбання нового – вибір тієї роботи, що може надати можливості розширення досвіду, придбання знань, зв’язків, кар’єрного зростання і т.д .;
- мотив змагальності – прагнення до суперництва з іншими працівниками за статус найуспішнішого, креативного, працьовитого, розумного і т.д.
Дошка пошани – один з інструментів нематеріальної мотивації працівників, що закликали до мотивів змагальності, самоствердження, визнання.
При цьому можна виділити певні типи мотивації працівників.
Тип мотивації – стійка спрямованість працівника на задоволення певної групи потреб.
Основні типи мотивації працівників:
- Орієнтація на нематеріальні цінності (суспільна значущість праці, інтерес до роботи, саморозвитку).
- Орієнтація на матеріальні цінності (заробітна плата, премії, пільги).
- Збалансована мотивація (працівник орієнтується на нематеріальні цінності, але не забуває і про зарплату і пільги).
Управляти мотивацією працівників, впливати на їх мотиви – дуже складно. Більш простий механізм впливу на трудовий колектив криється в використанні стимулів.