Технології та світове господарство

Поняття і структура світового господарства

В даний час існує два основних підходи до визначення терміна «світове господарство» (або «світова економіка») – його розглядають в широкому і вузькому сенсах.

У широкому сенсі під світовим господарством розуміється сума всіх національних економік держав світу, взаємозалежних один з одним за допомогою обміну товарами і послугами, а також рухом факторів виробництва на світовому ринку.

У вузькому сенсі світове господарство ототожнюють із сукупністю виключно тих частин національних господарств, які беруть участь у взаємодії із зовнішнім світом.

Перший підхід вважається найбільш загальним і поширеним, а другий використовується набагато рідше. Так чи інакше, основним суб’єктом світового господарства визнаються економіки окремих країн світу, тобто національні господарства. До числа інших суб’єктів системи світогосподарських зв’язків відносяться:

  • багатонаціональні і транснаціональні корпорації;
  • міжнародні економічні організації;
  • інтеграційні об’єднання країн.

Всі разом, поряд з основними факторами виробництва, вони є основними елементами системи світового господарства.

Світове господарство являє собою складну економічну систему, що складається з ряду секторів.

До первинного сектору світової економіки відносяться видобувна промисловість і сільське господарство. Вторинний сектор представлений переробною промисловістю, будівництвом і електроенергетикою. Третинний сектор ототожнюється зі сферою послуг, сюди відноситься торгівля, транспорт, фінанси, зв’язок, освіта та ін. Нарешті, четвертинний сектор заснований на науці, інформації та сучасні засоби зв’язку.

Світове господарство прийнято вважати складною соціально-економічною і історичною категорією. Своїм корінням історія його зародження сягає глибокої давнини. Своєрідним прообразом системи світового господарства виступала світова торгівля, що була сферою докладання купецького капіталу. З роками вона росла і розвивалася, а разом з нею відбувалося становлення системи світогосподарських зв’язків. Своє найбільш активний розвиток світового господарства отримало в ХХ столітті, не зупиняється воно досі. Саме в цей період роль технологій у світовій економіці зросла.

Науково-технічна революція і її роль в світовому господарстві

Як показує історія, розвиток людства незмінно пов’язане з науково-технічним прогресом. На його тлі відбуваються окремі періоди швидких і глибоких змін в продуктивних силах суспільства. Саме таким періодом в економічній історії та став промисловий переворот, що стався в ряді країн в XVII-XIX ст. Багато в чому завдяки йому суспільству вдалося здійснити перехід від ручної праці до серійного машинного виробництва. Все це, поряд з розвитком засобів зв’язку і транспорту сприяло поширенню ринкових відносин і розвитку світового ринку товарів і послуг.

Не менш важливу роль зіграв період сучасної науково-технічної революції (скорочено – НТР), яка почалася в 50-х рр. минулого століття.

НТР – корінний якісний переворот в продуктивних силах, в основі якого лежить перетворення науки в безпосередню продуктивну силу людства.

Наукові знання і відкриття, що досягаються в період НТР, знаходять своє відображення в техніці і технології. Основною метою використання нових технік і технологій вважається підвищення продуктивності праці і забезпечення зростання загальної ефективності виробництва.

Сутність сучасної НТР, що призвела до активного розвитку технологій і їх інноваційному вдосконаленню, знаходить своє відображення в її основних рисах. До числа подібних рис прийнято відносити:

  • всеосяжність і універсальність НТР;
  • надзвичайний прискорення науково-технічних перетворень;
  • зростання вимог до рівня кваліфікації трудових ресурсів;
  • військово-технічна основа зародження НТР.

Наука і технології в епоху НТР отримали потужний поштовх до розвитку. Наука перетворилася в найскладніших комплекс знань, що характеризують велику сферу людської діяльності, а техніка і технології отримали два шляхи розвитку.

Перший спосіб розвитку зводиться до подальшого вдосконалення вже відомих технологій і техніки. Свій відбиток він може знаходити в збільшенні вантажопідйомності транспортних засобів або зростанні продуктивності машин і устаткування.

Другий спосіб заснований на переході до принципово новим технікам і технологіям. Яскравим прикладом тому стало виробництво електронної техніки.

Основна роль в епоху НТР відводиться саме революційного способу розвитку.

Основними напрямками розвитку світового виробництва в епоху НТР стали:

  • електронізації і роботобудування,
  • комплексна автоматизація,
  • виробництво нових матеріалів,
  • перебудова енергетичного господарства,
  • прискорений розвиток біотехнологій і космізація.

Сьогодні особлива роль відводиться розвитку інформаційних технологій.

Розвиток технологій в світовій економіці

Підвищена увага суспільства приділяється інноваційному розвитку галузей економіки. Ця тенденція характерна як для міжнародного, так і для національного рівня. Інновації виступають основним драйвером зростання економіки.

Особливе значення в сучасному світі відводиться інформації, а тому інформаційні технології відіграють провідну роль в еволюції світового господарства XXI століття. В тій чи іншій мірі вони зачіпають абсолютно всі сектори світового господарства, починаючи від видобутку сировини і закінчуючи галузями зв’язку, освіти і охорони здоров’я. В умови повсюдно інформатизації людського суспільства вони не тільки нарощують результати господарської діяльності, а й сприяють підвищенню якості життя людства.

Отже, технології, їх розвиток і вдосконалення грають найважливішу роль в світовому господарстві. Від ступеня їх ефективності і швидкості поширення залежать результати загальносвітового виробництва, швидкість і точність обміну інформацією, можливості переміщення і способи здійснення фінансових платежів. Таким чином, постійне технологічний розвиток виступає запорукою зростання світової економіки, особливо актуально це в умовах тотальної глобалізації світогосподарських зв’язків.

ПОДІЛИТИСЯ: