Терміти – майстри циркуляції

Першими «фермерами» на Землі були терміти та мурахи. Можливо, ще більш ніж 100 мільйонів років тому, терміти відреагували на необхідність вижити в мінливих погодних умовах. їхня успішна адаптація включала «фермерську» систему на зразок теплиці. Вони удосконалили 9 методів, в результаті чого внутрішня температура гнізда та вологість стали повністю контрольованими, дозволяючи ефективно збирати та зберігати гриби — основну їжу термітів. Завдяки успішному досягненню харчової безпеки, вони перетворились із мисливців-кочівників в осілий біологічний вид.

Вражаюча оптимальність температури, вологості та атмосферного тиску випливає із законів фізики так само, як проектування фермерства та будівництва пов’язане із математикою. Терміти удосконалили будову газоходів, де нагрівається повітря та відповідно піднімається, створюючи перепад тиску на дні гнізда. Оскільки гніздо з’єднане з іншими об’єктами крихітними підземними тунелями, повітря ззовні потрапляє в гніздо для зрівняння тиску. Це точно ілюструє третій закон Ньютона: «Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом».

Діапазон температури повітря, яке проходить підземними каналами, залишається стабільним щодо температури глибоких прошарків ґрунту, а вміст вологи у повітрі, яке проникає до гнізда-теплиці, залежить від температури та вологості зовнішнього середовища. Терміти здатні підрахувати та сконструювати свої гнізда в будь-якому куточку світу, за будь-яких кліматичних умов, створивши ідеальні умови для росту білого міцелію гриба, який для них є основним джерелом живлення.

Шведський архітектор Бенгт Варне проводив наукові спостереження за термітами в Зімбабве наприкінці 1950-х pp. Його унікальні замальовки повітряних потоків у курганах термітів, опубліковані в “Pa Akacians Villkor”, виглядають звичайними, але заохочують перейняти нові архітектурні форми. Ці ідеї підхопив інший видатний шведський архітектор Андерс Найквіст (який зустрічався з Варне, але ніколи не працював з ним), щоб опрацювати математичні формули, в яких закодовані погляди Варне на сучасні автоматичні системи контролю клімату як такі, що вже не відповідають вимогам часу. Базуючись на вченні про «архітектуру» термітів, Найквіст відкрив, що енергозберігаючі приміщення можуть бути сконструйовані таким чином, що нагріватимуться та охолоджуватимуться, коли потрібно, забезпечуючи комфорт, не залишаючи мешканців в повітронепроникній та ізольованій кімнаті. Там, де повітря не може рухатись, шкідливі бактерії та мікроби швидко розмножуються. У такому помешканні, коли кашляє одна людина, всі підхоплюють застуду. Це не може бути виправдано бажанням зберегти енергію!

Лаггарберзька школа в Тімре, що неподалік від Сундсвалль (Швеція), була спроектована Найквістом з урахуванням природної геніальності, притаманної термітам, та досвіду стародавніх цивілізацій, яким протягом історії вдавалось зберігати тепло або холод, освіжувати повітря, обходячись без використання енергії чи будь-яких хімічних ізоляторів. Так, кондиціонування повітря досягалось системою отворів і каналів, що сприяла пом’якшенню температури та підтримувала свіжість повітря.

Посилання на основну публікацію