Ще одна досить поширена процесуальна теорія мотивації, це теорія справедливості або теорія рівності. Її запропонував в 1963 році американський психолог Джон Стейсі Адамс.
Теорія справедливості Адамса (Equity Theory) – стверджує, що люди завжди суб’єктивно оцінюють співвідношення між отриманою винагородою і витраченими на його досягнення зусиллями, а також порівнюють його з співвідношенням інших працівників, що виконують аналогічну роботу.
Тобто люди часто схильні вважати, що вони працюють багато, а отримують мало, в той час як їхні колеги працюють менше, а отримують більше! Якщо людина так вважає, то він відчуває несправедливість.
Джон Адамс виділив шість можливих реакцій працівника на несправедливість:
- Скорочення яких докладають зусиль ( «Я не маю наміру працювати за такі гроші!»);
- Спроба домогтися збільшення винагороди за свою працю ( «Бос, без мене Ви пропадете! Хочу надбавку до зарплати і особистий кабінет з секретаркою!»;
- Зниження самооцінки ( «Мені платять так мало, тому що я невдаха …»);
- Спроба вплинути на зарплату або навантаження інших працівників ( «Всю роботу виконую я один! Нехай Вася тоді візьме на себе додаткові обов’язки або не отримує премію!»);
- Вибір іншого об’єкта для порівняння ( «Ну звичайно Петро Васильович отримує більше мене, адже він син начальника. Зате я отримую більше дяді Колі»);
- Спроба перейти в інший відділ, цех або організацію ( «Мене тут не цінують, піду до конкурентів!»).
Реакції працівника на почуття несправедливості в теорії Джона Адамса можуть бути різними: від зниження рівня прикладених зусиль, до спроби перейти на роботу в іншу фірму; і залежать від індивідуальних особливостей працівника.
Уявлення про справедливість можуть відрізнятися у працівників, і не завжди сприймається ними співвідношення зусилля / віддача відповідає дійсності. Тому менеджер повинен відслідковувати виникнення подібних протиріч і вчасно їх усувати.
Loading...
