Економіка є невід’ємною частиною життя людини. Господарські відносини розвиваються протягом всієї еволюції людства. В їх основі лежить відтворювальний процес, що включає в себе етапи створення, розподілу, збуту і кінцевого споживання благ. Поступово накопичилися фактичні дані і знання, що дозволили сформувати незалежну фундаментальну науку – економічну теорію. Вона займається дослідженням процесів, явищ, суб’єктів і об’єктів, а також закономірностей господарського розвитку і зростання. В науці склалося два принципові напрями, чиє відмінність полягає в специфіки досліджуваних ними економічних систем:
Макроекономіка досліджує національні, міжнародні та світові економічні структури, використовуючи сукупні дані і показники.
Мікроекономіка спеціалізується на вивченні процесів і явищ в економіці, а також економічних систем, утворених окремими суб’єктами господарювання.
Економіка являє собою сукупність всіх відносин, що складаються між індивідами щодо відтворювального процесу. У ринковій моделі кожен суб’єкт прагне до реалізації власних комерційних і приватних інтересів. Важливо відзначити, що держава так само є активним учасником економіки. Воно може виступати в якості продавця або покупця благ. Крім того, держава виконує функцію регулювання і управління певними процесами економіки, за допомогою фінансових інструментів для цілей підтримки стабільності і забезпечення ефективного зростання і розвитку економіки.
Економіка проникає в усі сфери життя людини. Вона охоплює цілі області відносин, впливаючи на суміжні галузі суспільного знання, наприклад, на політичні, соціальні та культурні процеси в суспільстві. Економіка є фундаментом розвитку людини, основний його життєдіяльності.
Економіка, як і будь-яка інша галузь знань, будується на аналізі, прогнозуванні, плануванні, регулюванні та здійсненні контролю над виконанням. Наукові дані використовуються для обґрунтування прийняття і впровадження в практичну життя певних рішень. Для дослідження використовуються загальнонаукові методи, які дозволяють скласти наочне уявлення про досліджуваних процесах, явищах, об’єктах і суб’єктах. Серед цих методів виділяють:
Теорія ігор являє собою математичний метод дослідження. В її основі лежить процес, що складається під впливом взаємодії двох і більше суб’єктів, кожен з яких переслідує свої власні цілі. При цьому кожен гравець вибирає власну стратегію, яка в залежності від дій інших учасників може призвести до виграшу або програшу. Таким чином, теорія ігор дозволяє спрогнозувати можливий результат і найкращу стратегію з урахуванням поведінки інших суб’єктів, а також наявності у них для цього необхідних ресурсів.
Математичний метод теорії ігор найбільш часто використовується в прикладних науках для визначення норми поведінки в міжнародних відносинах або в економіці. Для останньої теорія ігор дозволяє виявити найбільш раціональне поведінка всіх гравців в умовах різниці інтересів. Крім того, вона дозволяє приймати оптимальні рішення при конфліктних ситуаціях.
Ринкові відносини припускають наявність конкурентного середовища, де кожен учасник економіки прагне до досягнення власних цілей і інтересів. Виживання на ринку, підтримання тривалої конкурентоспроможності багато в чому залежить від уміння аналізувати власні слабкі і сильні сторони, а також прогнозувати поведінку основних конкурентів. Досить часто для визначення найбільш ефективної моделі поведінки на ринку використовується теорія ігор. Існують різні види і підходи в застосуванні цього методу.
Наприклад, в кооперативній грі учасники відносин можуть об’єднуватися в групи, при цьому беручи на себе певні зобов’язання перед своїми союзниками. Некооперативні ігри дають більш детальний опис процесів взаємодії між суб’єктами. Симетричні результати в ході розрахунків можливі за умови єдності поведінки. Тобто, суб’єкти можуть помінятися місцями, але результат залишиться тим самим.
Ринкова економіка в ідеалі повинна формувати відкриту і прозору інформацію, проте, в практичному житті через конкурентної боротьби це неможливо. У теорії ігор розглядаються варіанти з повною і неповною інформацією. Повна увазі, що всі суб’єкти мають дані про всіх скоєних раніше кроках своїх конкурентів. Більшість математичних моделей будується на уявленні про неповну володінні інформацією. В економіці, як правило, розглядаються гри з кінцевим числом ходів, на відміну від математичного підходу.