Сім потоків дизайну приміщень і житлового простору

Напевно, архітектори та лікарі є найголовнішими мислителями в цій галузі, хоча й схильні до вузької спеціалізації знань. Як наслідок, вони дійшли висновку, що питання кислотності та лужності — це сфера хіміків. Навіть найпрогресивніші архітектори в галузі екологічно-гармонійної архітектури, котрі побудували “LEED Platinum Certified building”, ймовірно, не усвідомлюють, наскільки важливо підтримувати pH на потрібному рівні у будівлях. Архітектори мають глибокі знання з математики та фізики, але біології їх навчають, на жаль, у досить стислому вигляді. Це сумно, адже життя і здоров’я — це поєднання і біології, і фізики, і математики.

Коли архітектору дають вхідні дані для зведення нового будинку, то об’єм будинку і площа поверхні визначають його функціональність, наприклад, кількість спалень, об’єднання кухні та їдальні, поєднання гімнастичного залу з класними кімнатами, шкільний солярій, об’єднання відкритого офісного простору з міні-кухнею. Деякі архітектори враховують положення сонця і тому пропонують зводити будівлі, звернені фасадною частиною на південь у Північній півкулі і на північ — у тропіках. Це все зрозуміло і не вимагає ані творчого підходу, ані детальних наукових знань, ані врахування екосистем.

Будівлі не можна розглядати просто як нерухомі естетичні конструкції, що відповідають потребам та узгоджуються з нормами і правилами. Більше того: будівлі, зведені з відновлюваних ресурсів та орієнтовані на економію енергії, — це лише перший крок у редизайні. Є сім важливих факторів, котрі повинні бути враховані в дизайні: повітря, світло, вода, енергія, звук, речовина і люди, які знаходяться в цій будівлі. Кожен з цих факторів впливає на динамічний баланс, який забезпечує сприятливі умови для життя та гарного самопочуття. В основі всіх цих чинників лежить ідея забезпечення сприятливих умов життя. Життя і здоров’я — ось що завжди має бути пріоритетом, особливо враховуючи те, як багато часу ми проводимо всередині приміщень. Від складових і функціональності будівлі залежать наше здоров’я, комфорт та відпочинок.

Такий фактор, як «речовина», охоплює широкий спектр: це і речовини, які містяться в повітрі, і речовини, які ми їмо, і відходи. Вода — це та вода, яку ми п’ємо, і та, за допомогою якої ми видаляємо відходи. Під поняттям «матеріали» маємо на увазі товари, котрі ми споживаємо та котрі забезпечують функціональність та ефективність середовища всередині нашої будівлі. Все це — важливі компоненти нашого способу життя, від яких залежить і рівень комфорту. Проте складається враження, що дизайн наших будинків не враховує ці фактори. Накопичений пил може викликати хвороби. Гниюча біомаса — це загроза для здоров’я (не кажучи вже про комфорт). Стічні води в каналізації потрапляють в ємності, де піддаються хімічній обробці з метою знищення бактерій, що в них розмножилися. Наше споживацьке суспільство просто захоплене пристрастю все упаковувати, і тому перед нашим поглядом постають сміттєві звалища, завалені упаковкою. Це все, буквально, — глухі кути. Не треба забувати, що потік — це безперервний рух, на шляху якого немає перешкод. Якщо ми хочемо не захаращувати потоки, що проходять через наш будинок, а навпаки — допомогти їхньому руху, то нам варто скористатися широким набором інновацій, що сприяють створенню комфортних і здорових умов життя, економії енергії та зниженню вартості.

У природних системах завжди присутні потоки. Ніщо не може розвиватися статично, не вступаючи у взаємодії з усім, що його оточує. Розуміння головного принципу дизайну розкриє зв’язки між окремими явищами та об’єктами. Це, у свою чергу, пропонує рішення, котрі природні системи пристосували для своїх цілей і модифікували протягом мільйонів років. Тому наше завдання полягає у поєднанні між собою різних параметрів так, щоб ми змогли спроектувати дизайн із врахуванням цих потоків. Лаконічно кажучи, наше завдання — вести себе подібно до екосистем, використовуючи закони фізики та наявні матеріали для того, щоб задовольнити базові потреби і забезпечити більшу ефективність та різноманітність. Якщо така мета поставлена, якщо архітектори та дизайнери визнали за пріоритет здоров’я і комфорт, тоді стає можливим — і досить легко здійсненним — досягнення кращого балансу та більш відкритих потоків.

Для початку нам потрібно знати, як спроектувати естетично привабливі приміщення, в яких би підтримувався потрібний баланс pH і в яких могли б взаємодіяти 7 вищеназваних потоків. Якщо ми успішно створимо модель дизайну, яка враховуватиме всі ці потоки, то отримаємо абсолютно новий рівень комфорту. Така структура буде поєднана з навколишнім середовищем, і тим самим буде досягнута ідеальна самодостатня стабільність, яка не потребуватиме ані надзвичайних зусиль, ані значних витрат. Такі будівлі стануть більш «зеленими». Вони дадуть більше, ніж просто економію енергії завдяки «трав’яному» даху або сертифікованим екологічно безпечним пиломатеріалам. У першу чергу ці будівлі повинні сприяти здоров’ю та стати самодостатніми завдяки використанню наявних в даній місцевості ресурсів і джерел енергії. Вони повинні сформувати здоровий та динамічний баланс між людьми і екосистемами, від яких ми залежимо, оскільки отримуємо від них такі ресурси загального користування, як вода і повітря. Приміщення такого типу покликані створити значно приємніші умови для життя.

Першим архітектором, який усвідомив важливість потоку як визначального принципу при проектуванні будинків і міст, був Леонардо да Вінчі. Його проекти відображають повне розуміння множинних потоків і необхідність поєднувати їх з навколишнім середовищем. Крім того, да Вінчі створював проекти міст на основі потоків води, використання відходів і потреб людей. У своїй книзі «Наука Леонардо» Фрітьоф Капра пише:

«Особливу увагу Леонардо приділяв потокам, що повинні проходити через його будівлі, не обмежуючись тільки внутрішньою їхньою частиною, але також охоплюючи навколишні ґрунти за допомогою доріг, лоджій і балконів. Дійсно, у більшості своїх проектів вілл і палаців він розглядав сад як невід’ємну частину будинку. Ці проекти відображають його постійне бажання поєднувати архітектуру і природу ».

Подальше розширення органічного погляду Леонардо на проекти будівель та особлива увага до їхньої функціональної цілісності помітні в його новаторських розробках у сфері проектування міст. Прибувши в Мілан і побачивши наслідки епідемії чуми, що пронеслась цим містом, він зрозумів, що спустошливий вплив чуми значною мірою пояснювався жахливими санітарними умовами в цьому місті. На пропозицію перебудувати місто він відреагував у звичайній для нього манері — проектом, який зміг би забезпечити гідне житло для людей і притулок для тварин, а також дозволив би регулярно очищувати вулиці шляхом дренування.

Посилання на основну публікацію