Кожен день люди здійснюють безліч операцій, перетворюючи грошові кошти в продукцію. Отримана продукція – це результат обміну. Людина набуває благо в такій кількості, в якому бажає, за певну плату, яка встановлюється на договірній основі. Така форма обміну називається ринком.
Отже, ринок – це система відносин, що зв’язують постачальника і споживача цих товарів (послуг). Там же формується ціна, яка є грошовим виразом вартості продукту.
Види ринків, що функціонують в економіці
Залежно від об’єкта ринкових відносин ринки бувають:
- ресурсні (природні ресурси, робоча сила, засоби праці);
- споживчі (продовольчі, непродовольчі товари, споживчі послуги);
- фінансові (кредитно-грошові відносини, золотовалютний резерв, страхування, контракти).
Класифікація за масштабами виглядає наступним чином:
- одиничні, що представляють собою окремі торгові точки;
- локальні – велика кількість індивідуальних точок, об’єднані в одну торговельну;
- регіональні – торговельні майданчики, які об’єднують торгові точки певного населеного пункту;
- національні – об’єднання регіональних сегментів;
- міжнародні – торговельні майданчики інтегрованих утворень;
- світові.
Класифікація в залежності від обсягів товарообігу:
- оптові;
- роздрібні;
- державні закупівлі.
За ступенем свободи покупця і продавця розрізняють:
- монопольні (одна фірма-виробник);
- монополістичні (один споживач);
- олігопольні (мала кількість фірм-виробників, які ведуть свою діяльність на основі таємної змови);
- олігополістичні (обмежена кількість покупців, які ведуть свою діяльність на основі таємної змови);
- модель досконалої конкуренції (ідеальний вид конкурентного ринку, де є велика кількість споживачів і торгових посередників, незалежних один від одного).