У перекладі з латинської «кредит» (creditum) позначає «позику». Це слово відображає суть процесу кредитування. Одна сторона (кредитор) надає іншій стороні (позичальникові) грошову позику на певний період часу. Позичальник зобов’язується виплатити кредитору взяту суму і обумовлену комісію (відсотки) в термін, встановлений кредитором.
Кредитні відносини зародилися задовго до того, як з’явилися гроші, ще за часів натурального обміну. Простий приклад: один мисливець добув 10 зайців. Інший не добув нічого, тому попросив у першого віддати йому 2 штуки.
Той погоджується на умови, що через кілька днів невдаха сьогодні мисливець поверне йому 3 зайців. У наявності найпростіша схема кредитування, тобто економічних відносин, заснованих на платності і довірі.
Кредит – це економічні відносини, пов’язані з передачею однією стороною іншій будь-яких матеріальних цінностей (грошей, товару) при виконанні наступних умов: повернення позикових коштів у встановлений термін за певну плату.
В даний час під кредитуванням найчастіше мають на увазі відносини, пов’язані з видачею позики в грошовій формі (готівковій або безготівковій). І це логічно, тому що гроші є вартісним еквівалентом товарів і послуг.
Важливо: не варто плутати поняття «позика» і «кредит». Кредитуванням можуть займатися лише юридичні особи, а видавати позики правомочні як організації, так і фізичні особи.
Кредит – це надання грошових коштів, а позику на увазі як гроші, так і майнові об’єкти. Кредит виплачується регулярними внесками протягом певного терміну, а позику з нарахованими відсотками гаситься одноразово.