Руйнуючи стереотипи в економіці

Хоча використання каскадної моделі може бути привабливим для інноваційних комерційних організацій із широкою та значною соціальною місією, можливість створення робочих місць у новій економіці не буде базуватися на вивченні трудового процесу і затрат часу, які визначали продуктивність праці у ХІХ-ХХ століттях. Можливості створення нових робочих місць будуть з являтися в «ековиробництві», а не в «мануфактурі». Нові промислові галузі використовуватимуть процеси, які відповідають фізичним законам, за якими живе природа.

Агресивні хімічні сполуки, очищені метали та інші матеріали, що не відновлюються або забруднюють довкілля, будуть замінені на ті, які отримуються за допомогою фізичних процесів (сили тяжіння, тиску і температури). Екологічне виробництво замінить енергоємні й токсичні процеси на операції, що відбуваються за рахунок температури довкілля, використовують природну варіативність тиску та інші фізичні можливості для виробництва товарів. За таких умов відходи стануть ресурсом, а локально доступні матеріали будуть об’єднані в єдиний матеріальний потік. Ринкові стандарти будуть змінені, а креативні ідеї домінуватимуть над застійними нормами бізнесу, де статус-кво відмовляється від змін заради отримання стабільного доходу.

Сьогодні багато компаній й досі керуються усталеними доктринами класичної школи управління, але натхнення не сумісне зі стереотипним мисленням. Така модель веде до п’яти принципів управління, наведених нижче. У дійсності ці принципи можуть бути перешкодою для прогресу та навіть прямо протилежними моделі, яка може запропонувати необхідні нам засоби для подолання гострих проблем сьогодення. Наше завдання — не лише вийти за межі стереотипів, але й віднайти спосіб роботи з ландшафтами на основі цих принципів управління, замінюючи старі недолугі рамки новими можливостями.

Коли, багато років тому, Соічіро Хонда, засновника компанії «Honda Motor», запитали, яким би він зробив бізнес-план, враховуючи досвід позитивних і негативних результатів діяльності його власної компанії та конкурентів, а також проаналізувавши весь цикл розвитку компанії, починаючи від виробництва мотоциклів до виробництва автомобілів, він відповів: «Якби наша команда попередньо підготувала бізнес-план, ми б ніколи не вклали гроші в автомобільний бізнес», та швидко додав: «Я просто проаналізував недоліки діяльності найбільших світових виробників автомобілів — і цей список виявився занадто довгим».

ПРИНЦИП УПРАВЛІННЯ №1: ключовий бізнес визначається ключовою компетенцією

Випускники сучасних шкіл бізнесу дотримуються аксіоми, що будь-яка ініціатива мусить мати деталізований бізнес-план, підкріплений чітким стратегічним аналізом: як досягти мети та дати відсіч основним конкурентам. Підготовлені директори та менеджери корпорацій намагаються працювати в чітко окреслених сферах, в яких наявні зрозумілі параметри для досягнення успіху. Якщо компанія не конкурентоспроможна, то вона не прибуткова. Захоплення частки ринку означає, що покупці систематично споживатимуть запропонований продукт при очевидному ідеальному поєднанні вартості та якості. У будь-якому разі, одного разу створена й втілена в життя модель чинитиме опір змінам й ігноруватиме шкоду, заподіяну довкіллю та всьому суспільству. Засліплення досягненнями основного бізнесу може призвести до недотримання та нехтування менеджерами вимог соціальної етики, що призводить до формування подвійних стандартів моралі.

Концепція основного бізнесу та основної кваліфікації домінували над управлінськими директивами протягом останніх п’ятдесяти років. Якщо з’явиться новий підхід, який виходитиме за межі основної кваліфікації, менеджменту буде дуже важко його прийняти. Крім того, інноваційна технологія не зможе бути представлена на ринку лише з врахуванням основних можливостей. Навіть тоді, коли лідер ринку впевнений, що нова технологія — це можливість досягти конкурентоспроможності та зайняти ринкову нішу, це не гарантує, що технологія буде придатна для розвитку. Часто ці нові галузі набагато швидше освоюються підприємцями, які не належать до лідерів ринку. Переставляння технологічних платформ і попит на нові кваліфікації звільняє новостворені компанії від необхідності попереднього досвіду роботи в промисловій діяльності.

Розглянемо приклад з кардіостимулятором. Протягом п’ятдесяти років цей хірургічно імплантований медичний пристрій вирішує проблему серцевої аритмії. Кардіостимулятор працює від батареї, що вживлена під ключицю. Наше сучасне, сповнене стресами життя підтверджує, що мільйони кардіостимуляторів — з мінімальною вартістю 50 000 доларів — будуть потрібні і в майбутньому. Тоді як сьогодні всі зусилля зосереджуються на розробці більш ефективних батарей, наступне покоління кардіостимуляторів не потребуватиме ні хірургічного втручання, ні елементів живлення. Вартість цієї інноваційної технології може коштувати менше п’ятисот доларів, а вартість, нанотрубок — менше кількох доларів.

Ідея впровадження провідника з нанотрубок, призначеного для передачі електричного струму від здорових тканин до вражених ділянок серця, виникла при вивченні каналів пустот, які забезпечують провідність через серце кита. Це та база знань, яка є, для основних виробників, новим полем дослідження. Провідні медичні компанії, що займаються кардіостимуляторами, на сьогодні не мають того матеріалу, який дозволить розвивати цей новий вид бізнесу. Для цієї інновації необхідний провідник, вуглецеві трубки, джерела природної енергії та проектування кристалу. Щодо процесу такого переоснащення — думки лідерів-виробників розійшлися, що викликало небажання інвестувати галузь. Для такого виду «деструктивної технології» в майбутньому необхідно створення нового штату та відповідного бізнес-плану, що прирівнюється створенню цілком нового бізнесового підрозділу. Більшість проблем, пов’язаних з прийняттям даного інноваційного підходу, можуть значно скоротити потік доходу фірм-виробників медичного обладнання.

Хто ризикне вкладати гроші в недосліджений продукт, особливо під час рецесії? Індустріальні гіганти, такі як “Boston Scientific” або “Medtronic” таким шляхом не підуть. Якщо гравці топ-бізнесу виринать інвестувати у виробництво пристрою з гарантованим прибутковим потенціалом, чому вони повинні пропагувати ще й фінансування досліджень чи санкціонувати інвестиції, які цей прибутковий потенціал підриватимуть? Хто прискорить перехід до цього нетрадиційного хірургічного методу, якщо отримувані кошти будуть лише маленькою частинкою того прибутку, який приносить кожна операція для всієї медичної системи, враховуючи хірургів, анестезіологіє, фармацевтичні компанії та виробників елементів живлення? Відповідь очевидна: жоден із тих, хто сьогодні знаходиться у виграші на цьому ринку.

Інший приклад — інноваційне використання фізичних властивостей коловоротів. Сьогодні промисловість, яка перетворює морську воду .на прісну, видаляє накип та очищує воду, залежить від хімії та зворотного осмосу. Хімічні сполуки, такі як хлор, вбивають бактерії, інші кислоти видаляють накип та очищують воду, а тиск вище 800 фунтів на квадратний дюйм витісняє у коловороті сіль з морської води для отримання питної. Нова технологія вже перевірена, завдяки їй, тиск, що зростає в коловороті для конвертації вапнякового кальциту, перетворюється в арагоніт. Водночас зростаючий тиск розриває клітинні мембрани бактерій, природно досягаючи 39° F (за Фаренгейтом), разом із тим збільшуючи щільність води. Таким чином сіль витісняється з води і залишає центр водного потоку без домішок. Цей підхід кардинально відрізняється від того, який використовують лідери ринку, хоча деякі з них, такі як “Nitto Denko”, “Siemens” та “GE” готові наслідувати нові розробки. Просто необхідно не лише проаналізувати цю систему, а й бути здатним відповідати на виклики інноваційних технологій та мати бажання освоювати нову кваліфікацію.

Управління ланцюгами постачання передбачає контроль над матеріалами, фінансовими операціями та ринком доставки продуктів від пункту збору врожаю до пункту виробництва та споживання. Навіть якщо лідер ринку впевнений, що нова технологія дає можливість отримати конкурентні переваги і завоювати частину ринку, немає жодної гарантії, що ця інновація буде впроваджена. Вона повинна відповідати системі виробництва та розподілу — ланцюгу постачання, що передує інноваціям і може прискорити поступ. Команда стратегічного планування повинна переконатись, що дослідницькі ідеї потрібні у торгівлі та виробництві.

Необхідно провести чимало заходів всередині компанії щодо впровадження нових технологій та створення нових зразків продукту. Відсутність спільних поглядів усіх відділів, особливо фінансових, відділів управління ланцюгами постачання і торгівлі може зумовити низку конфліктів на основі особистих інтересів, починаючи від кар’єрних планів і бонусів за продуктивність в кінці року до корпоративної політики, такої як нехтування правилами, податкове планування та квартальні норми заробітку. У результаті ці конфлікти часто підривають будь-які інноваційні стратегії. Описані тут інновації є справді чудовими, вони ідеально підходять для моделей ланцюгів постачань, які сьогодні існують. Та все ж, для тієї частини ринку, яка тільки розвивається, це є завданням, що вимагає величезної стійкості та наполегливості.

Тут ми хотіли б навести приклад вакцин, які, зазвичай, вимагають повного дотримання правил холодового ланцюга — від виробництва продукту до транспортування, доставки, зберігання та видачі медичному закладу. Управління ланцюгами постачання базується на суворому контролі температури — якщо одна ланка в ланцюзі виходить з ладу, зіпсована вакцина повинна бути знищена та замінена. У країнах, що розвиваються, процес охолодження часто залежить від нерегулярного електропостачання, тому вирішенням проблеми й зменшенням ризику псування вакцини є інвестування в системи охолодження, які працюють від сонячної енергії та пропану. Життєздатні інноваційні рішення є цілком доступними для людства.

Розроблена Брюсом Розером (венчурна компанія “Cambridge Biostability”) технологія термостабілізації передбачає використання в медицині поліподієвих і мікроскопічних безхребетних тихохідок. Для вирішення питання щодо збереження вакцини компанія врахувала можливості тихохідок, в результаті чого було розроблено систему сублімаційного сушіння. Ця система дозволяє використовувати вже існуюче на ринку обладнання, що сприяє інтеграції інновації в ланцюги постачання.

Ще одна інновація була розроблена канадськими дослідниками Сільві Готьє та Норманом Войером. Завдяки венчурній компанії “С02 Solutions”, що котирується на фондовій біржі Торонто, ця запатентована технологія, що використовує природну здатність біокаталізаторів управляти викидами С02 в промислових масштабах, з’явилась у продажу. Її нескладно впровадити в системи очищення на вугільних електростанціях і цементних заводах, тому що потреба в переоснащенні виробництва мінімальна. Оскільки вона є доповненням до існуючого технологічного процесу, то при її впровадженні цикл виробництва та постачання не порушується. Таким чином, завдяки співпраці з провідними проектними фірмами можна досягти значного розповсюдження даної технології.

Посилання на основну публікацію