Розширення можливостей підприємців

Модель Синьої Економіки основується на реальності. У той час як втрата робочих місць та безробіття серед молоді — трагічні явища в індустріалізованому світі, насправді ми повинні протистояти тому, що сучасна економічна криза не залишає місця для одного мільярда новоприбулих на ринку праці, особливо це стосується представників країн, що розвиваються. Неможливість забезпечити повноцінними робочими місцями ціле покоління, прирівнюється до того, що й відверто сказати молоді, про те, що в них немає майбутнього, що їхнє покоління втрачене. Щовечора більше мільярда людей на планеті лягають спати голодними. Близько двох мільйонів не мають доступу до якісної питної води. Гірше, теперішня економічна система базується на понятті дефіциту, де економічне зростання фінансуються боргом, який постійно перекладається на плечі наступних поколінь. Дефіцит та нестача вважаються закономірним явищем та невід’ємним злом, що передбачає ще ефективніший розподіл ресурсів. Також існує дефіцит інтелектуального розвитку, що призводить до виникнення непорозумінь та соціального опору інноваціям, оскільки це відображує такі джерела змін як загроза втратити робоче місце, у разі заміни праці не працею.

Тому підприємці повинні бути креативними та проявити оригінальність в науці, в громадському житті, в бізнесі, екології та медіа, щоб ми могли рухатись назустріч Синій Економіці. Природні системи можуть створювати локальне підприємництво, так само як еволюція користувалась інноваціями через різноманіття форм. Не може бути більшої сили для змін, ніж молодість в серці, яке прагне та готове ризикувати. Тут потрібні не лише чітке розуміння поставленої мети, а й наполегливість. На щастя, в даному секторі не потрібні ні досвід, ні багато грошей. Не потрібне дотримання твердого етичного обґрунтування та вміння створювати грошовий потік на відміну від старих підходів.

Як ми зазначили, описані в цій книзі інновації можуть виявитись складними для сприйняття основними компаніями-глобалістами, які, як правило, складаються з виробництва, більше того, такого, що вже підтвердило свою ефективність, та все ж можуть відчути нестачу сучасних кваліфікацій, та, можливо, змінять погляд стосовно необхідності стартового капіталу для нових концепцій виробництва. Це і є головною перевагою для зацікавлених підприємців. Підкріплюючи свої дії твердими науковими знаннями та своїм баченням соціальної та емоційної складових, вони можуть впроваджувати та розвивати ці інновації, що створить такі зміни, які зачеплять кожний сектор бізнесу, змістять цілі ринки назустріч збалансованості.

Використовуючи природні інноваційні технології, розвиваючи успішне партнерство вони досягнуть успіху, скориставшись перевагою корпоративного укрупнення, а також досягнень ринкової життєздатності, отримавши підтримку споживачів, що належать до різних соціальних верств. Успіх ринку залежатиме від наявності кращих товарів за нижчими цінами.

Час кризи, коли лідери ринку перебувають у стресовому стані, а деякі знаходяться на межі виживання, можливо є найкращими моментом для молодих і юних серцем трансформувати свої ідеї в нову модель бізнесу. У реальності, коли у сьогодні світі немає занадто багато доступних вакансій, коли втрачено мільйони робочих місць, а добре оплачувана робота для випускників швидше виняток, ніж правило — на противагу очікуванню, вхідний бар’єр на ринок насправді нижчий саме в період економічної кризи. У відносно стабільній економіці інноваціям нелегко вийти на ринок. Та все ж, коли вся економічна система знаходиться в стані «метушні», керівники зациклюються на будь-якому об’єкті, що здається їм стійким або ж нестійким. Головна фірма може бути налаштована прийняти продукти та методи з фундаментально новим чи іншим підходом.

Завданням підприємця в цей час є впровадження в життя інноваційних змін; він має бути тією складовою, яка доносить ідею до матерії, виступає посередником між ідеєю та її матеріалізацією. Та все ж слід пам’ятати, що один підприємець, навіть якщо він має достатньо фінансів та великий ентузіазм, не зможе працювати ефективно. Дуже часто успіх на ринку залежить від наявності партнерів. Одним із способів досягнення успіху у впровадженні інновацій є налагодження партнерських стосунків з ініціаторами змін, які мають можливість впливати на ринок і вирішувати хід справи. Інновації не обов’язково вливаються в ринок, тому що компанії-виконавці та інвестори не єдині гравці, які його формують. Часто ринкові прориви йдуть від ініціаторів змін. Хоча існують численні інноваційні консорціуми, які, враховуючи роль медіа, масової діяльності та громадських організацій, використовують встановлені способи ефективного створення тиску на ринок.

Наприклад, страхові компанії тримають руку на пульсі сьогоднішнього ринку і здійснюють безпосередній вплив на нього за рахунок аналізу тенденцій світової економіки та за допомогою грошей, які вони повинні виплачувати. Страхові компанії — очевидна точка тиску на зміни ринку, особливо коли економія коштів є значною. Вони не просто слідкують за ринком, постійно відслідковуючи численні статистичні дані, які є основними для їх кваліфікації, насправді, рішення про їхню причетність до бізнесу зазвичай цілком спирається на звичайну статистику. Страхові компанії, як і споживачі, корпоративні інвестори, місцеві громади та органи місцевої влади є зацікавленими сторонами, які приймають рішення, що стимулюють інновацію в промисловості.

Для ілюстрації цього розглянемо, яким чином страхові компанії заробляють гроші, пропонуючи поліси страхування від пожежі. Коли дитяча смертність від пожеж стає стурбованістю громадськості, що базується на статистичній інформації, страхові компанії та промислові виробники лобіюють прийняття нормативів, які регулюють використання інгібіторів вогню та полум’я. Ризик втрат, що спричинені вогнем, статистично знижується при використанні будь-якого виду інгібітору вогню чи полум’я. Нижча сфера поширення вогню означає зростання промислового прибутку. Через кілька десятків років, якщо їхня статистика вказує на зростання чоловічого безпліддя, алергії чи навіть раку в серед дітей та підлітків, то ця статистика може бути науково прив’язана до використання інгібіторів вогню та полум’я, і тоді страхова індустрія може ще раз порушує клопотання про зміну нормативів, переконуючи законодавців прийняти новий стандарт або нове рішення навіть проти волі промисловців. Самі ж страхові агенти здогадуються про справжні причини зміни умов страхування.

Страхові компанії та їхні експерти-статисти знають дуже добре, що не можливо визначити причину чи ефект за допомогою кореляції. Це швидше маніпулювання доказами, що допомагає змінити модель бізнесу. Щоб досягти безпечного становища на ринку, компанія повинна продемонструвати, що вона врахувала всі можливі варіанти та зробила висновок, що передбачила всі негативні наслідки та подбала про неможливість їх появи. Для агентів зміни, це пропонує інший рівень збереження доступу до проривних інновацій. У нашому випадку, страхові компанії можуть заробити численні прибутки на продажу полісів, які підтверджують якість продукції виробників токсичних інгібіторів вогню. Якщо ці дані були направлені на те, щоб показати взаємозв’язок хімії із специфічними хворобами, необхідність страхових виплат зростатиме, можливо, до точки, де вартість притисне так, що змусить їх керівництво вдатись до змін, навіть раніше, ніж того вимагатиме офіційний диктат. Вартість страхування та опір з боку компаній, які змушені покривати ризики, змусить компанію діяти.

Страхові компанії можуть в подальшому аргументувати свій потенціал прибутку, інтегруючи інформацію з кожного окремого ризикованого бізнесу. Це забезпечить підприємців величезною базою інформації з очевидними шляхами перенесення відомостей в промисловість, що підтримає впровадження інновацій за рекомендаціями страхових компаній. Компанії, які займаються страхуванням здоров’я, можуть перевірити токсичність за допомогою тесту Еймса, що дозволяє визначити мутагенний потенціал хімічних композицій. Вони також зможуть визначати хімікати, що призводять до проблем із здоров’ям та запропонувати їх ефективні замінники.

Посилання на основну публікацію