1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Економіка
  3. Роль поділу праці в економіці

Роль поділу праці в економіці

Поняття поділу праці

Поділ праці – це історично закріплений за певними групами людей вид господарської діяльності.

Поділ праці стало природним продовженням розвитку економічних відносин між людьми. У первісні часи люди жили громадами, спільно ведучи домашнє господарство. В силу нерівномірності розподілу ресурсів, різниці природно-кліматичних умов, доступності джерел енергії поступово почало складатися поділ праці. Перші якісні перетворення були пов’язані з виділенням тваринництва, сільського господарства і ремесла. Люди, спеціалізувалися на конкретному виді діяльності, а значить, відчували нужду в тих благах, які не вміли створювати. Так з’явився обмін і супутні йому інструменти.

Вперше концепція спеціалізації праці згадується в роботі Адама Сміта. Зараз це поняття використовується для позначення окремих операцій виробничого процесу. Під спеціалізацією розуміється використання однотипних ресурсів для створення різних видів благ. Основна функція поділу праці – це підвищення продуктивності. Вона підвищується завдяки наступним елементам:

  • Формування конкурентних переваг за рахунок різних здібностей численних економічних агентів.
  • Удосконалення виробничих процесів, підвищення кваліфікації, створення унікальних технологічних прийомів.
  • Економія часу за рахунок оптимізації виробничих процесів.
  • Спеціалізація географічного характеру, що позитивним чином позначається на продуктивності окремих районів.

Перераховані причини сприятливим чином позначаються на збільшенні суспільного продукту. Маючи доступ до факторів виробництва, необхідних для створення блага або послуги, економічні агенти отримують можливість вдосконалювати свої навички в їх виробництві. З’являється можливість зменшувати виробничі витрати, знижувати витрати, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємств або окремих домашніх господарств. У свою чергу це впливає на загальний економічний розвиток даної економічної системи.

Роль поділу праці в економіці

Для того, щоб оцінити результати своєї господарської діяльності людина вивчає попит на створювані їм товари і послуги. Він може проаналізувати якість створюваної продукції, необхідні витрати, а також шляхи оптимізації своєї господарської діяльності. Концентруючи увагу на дослідженні власної економічної поведінки, домашнє господарство може оцінити витрачається час, а також виявити шляхи його оптимізації. Поділ праці передбачає формування нових видів робіт, які виникають у виробничому процесі. Поступово вони обосабливаются, стають окремими елементами господарської діяльності. Для них створюються спеціальності, яким навчають у різних навчальних закладах. При цьому робітник не бачить результату своєї праці, так як виступає одним з об’єктів виробництва. Тобто, на сучасному етапі праця перестав розвивати трудові якості людини.

Зараз поділ праці проникло глибоко на мікроекономічний рівень. Сучасні підприємства часто не виконують весь виробничий процес, а тільки його частину. На одному підприємстві здійснюється лише один вид робіт, а не весь їх комплекс, необхідний для створення блага. Зараз науково-технічний прогрес досяг такого рівня, що відстані між виробниками не грають істотної ролі. У зв’язку з цим поділ праці ще більше поглиблюється.

Ще однією особливістю сучасного поділу праці стала не тільки вертикальна, але і горизонтальна градація. Тепер в одній галузі можуть з’являтися принципово нові види робіт, поступово виділяються в окремий вид господарської діяльності. Відбувається переміщення трудових ресурсів з однієї галузі в іншу. Наприклад, раніше сільське господарство було дуже трудомістким. Зараз в аграрній сфері активно використовуються засоби механізації, через що відбувається переміщення частини людей, задіяних в сільському господарстві, в промисловий сектор.

Глобалізація і поділ праці

Вчені і фахівці вважають, що процес глобалізації робить позитивний вплив на поділ праці:

  • Здійснення економії від масштабу.
  • Формування умов для економічного зростання і розвитку.

В рамках глобалізації відбувається спільне розвиток науково-технічного прогресу, що позитивним чином позначається на соціально-економічному і культурному розвитку населення різних країн. Відкритість національних господарських систем дозволяє закріпити за окремими державами виробництва, які є найбільш вигідними для них. Тут враховується фактор вартості ресурсів, доступність джерел енергії, природно-кліматичні умови регіону. Виробництво вважається вигідним, якщо країна може виробляти благо за ціною нижче ринкових світових цін. У разі, якщо це неможливо, то країна набуває блага за цінами світового ринку, що в кінцевому підсумку вийде дешевше.

Міжнародна спеціалізація праці особливо яскраво демонструє рівень економічного розвитку країн. Наприклад, розвинені країни зосередили свою господарську діяльність на обробній промисловості. Країни, що розвиваються, займаються видобутком, а також важким машинобудуванням, хімічною обробкою. Слаборозвинені країни виробляють сільськогосподарську продукцію для внутрішнього і зовнішнього вжитку. За допомогою поділу праці з’являється можливість виявити економічний потенціал країн, знайти слабкі сторони, конкурентні переваги. Воно впливає на формування транснаціональних компаній, які є джерелом перерозподілу капіталу та інших ресурсів між країнами.

Розвинені країни інвестують в економіку країн менш розвинених, тим самим формуючи там робочі місця і забезпечуючи зростання макроекономічних показників. У свою чергу, вони звільняють власну територію від шкідливих виробництв і отримують більше прибутку, розміщуючи свої підприємства в країнах, де робоча сила коштує дешевше.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Політика уряду