Прогресивні рішення Пуебло

Ми часто дізнаємося про неймовірні лісові пожежі. Щороку стихійні пожежі опустелюють величезні площі екосистем в західних штатах США. Бюро земельного управління в Нью-Мексико отримало грант від федерального уряду для оплати перевезення дерев з невеликим діаметром стовбура (більше семи дюймів) із земель Пуебло Пікуріс. Оскільки повалені і спалені дерева виділяють величезну кількість вуглецю в атмосферу (створюють величезне навантаження на атмосферу), Лінда Тейлор та Роберт Хеспель запропонували альтернативне рішення та почали співробітництво із старійшинами Пікуріс Пуебло, маючи на меті знайти спосіб, який розподіляв би поживні речовини та енергію з урахуванням звичаїв Пуебло.

Перевезення дерев з невеликим діаметром стовбура та скорочення ризику лісових пожеж були швидко досягнуті. Величезний об’єм зрубаного лісу був висушений, потім поміщений в 40-футові суднохідні контейнери та підданий неповному процесу горіння з процесом кипіння. Внаслідок цього утворилося активоване вугілля. Однак, щоб дотриматись традицій Пуебло, треба було ліквідувати сліди, залишені в лісі обладнанням та очисними щітками транспортних засобів. До відходів деревини були прищеплені спори грибів та розпилені на гусениці транспортних засобів. Завдяки цьому через два роки не залишилось жодних слідів. Зате почали проростати багаті на амінокислоти гриби, якими харчується місцеве плем’я та бізони сім’ї Сема. Гриби також стали і сировиною для промисловості. Маючи достатню кількість корму для свійської худоби та підтримку Лінди і Роберта, сім’я Сема успішно постачає на ринок м’ясо бізона.

Те, що починалось як спроба зменшити ризик пожеж, стало інтегрованою біосистемою, яка створює робочі місця, продукти харчування, паливо та будівельні матеріали, замінюючи при цьому хімічні сполуки та газолін. Досвід Пікуріс Пуебло — приклад економічного розвитку, який спирається на природні системи, використовуючи те, що доступно на місцевому рівні, та формуючи традиції, близькі корінним американцям.

Замінюючи старі стандарти абсолютно новими, які передбачають каскадування поживних речовин та енергії, ми отримуємо завершену економічну парадигму. З’являються незвичайні рішення реінтерпретації природи, енергії та поживних речовин, дозволяючи нам досягати кращої ресурсоефективності, створювати конкурентоспроможні промислові галузі, впроваджувати інновації, що дають можливість створювати нові робочі місця, досягати прибутків. Ось як екосистеми набувають все більшої системної ефективності, потребуючи все менше затрат енергії для зростаючої кількості видів. Це і є всеохоплюючий каскад, який допомагає досягти достатку на всіх рівнях.

Посилання на основну публікацію