Продовольча безпека Африки

Центром Сонгай у Західній Африці, розміщеному в Порто-Ново, столиці Беніну, керує отець Годфрі Нземуджо, домініканський священик. У 1985 році, через рік після того, як Паоло Лугарі почав втілювати схему відновлення лісових масивів в Лас Гавіотас, отець Нземуджо започаткував програму, щоб повністю змінити ситуацію з продовольчим забезпеченням африканців. Все почалось на декількох акрах болота, наданих колишнім президентом Беніну. Сьогодні, через чверть століття, пройшов повний цикл від екологічної деградації до появи можливості забезпечення африканців їжею та засобами, необхідними для існування.

Під керівництвом святого отця Нземуджо, який розробив логічну схему каскадування поживних речовин та енергії, вдалось досягти прекрасних результатів. Стічні води з туалетів, після миття, всі людські відходи та відходи тваринництва збирались в систематизатор, який складається з трьох секцій.

Туди додавали мелений водяний гіацинт та агресивну водоплавну місцеву рослину. У систематизаторі об’єднана біомаса утворювала метан, забезпечуючи енергією місцеве населення. Після мінералізації матеріал, який залишився, ставав кормом для зоопланктону, фітопланктону та бентосу, які в свою чергу є кормом для розведення риби в рамках проекту аквакультивування. Структура систематизатора забезпечує високий рівень утворення та виділення газу, імітуючи кислотно-лужний баланс людського тіла, що обмежує розвиток небезпечних бактерій. Рівень pH змінюється з кислого в систематизаторі на лужний в сусідніх басейнах, наповнених водоростями. Анаеробні бактерії, що живуть в мікроскопічних морських водоростях, за наявності сонячного світла сприяють швидкому перетворенню С02 в кисень. В результаті такого проектування знищуються всі хвороботворні мікроорганізми. Професор Джордж Чан, котрий присвятив все своє життя створенню інтегрованої моделі сільського господарства з урахуванням системи збору та утилізації відходів, може пишатися досягнутими результатами.

Перед Сонгаєм постала ще одна серйозна проблема санітарії —мухи. Хоча розпилення хімікатів і розглядалося, проте воно не могло застосовуватись при виробництві продуктів харчування, особливо органічних. Стратегія, яку запропонував отець Нземуджо, була унікальною. Для вирішення проблеми з мухами він скористався їхніми личинками. Ось ще один приклад довершеної організації екосистем. Першочергова мета отця Нземуджо полягала в тому, щоб зменшити кількість захворювань за допомогою природного способу знищення мух.

Всі відходи із скотобоєнь Сонгаю складуються у визначеному місці, оточеному водними каналами, зарибленими коропом. Відкрита поверхня вкрита величезною сіткою так, щоб туди не могли залітати птахи. Однак розмір петель сітки достатній для того, щоб через неї могли пролітати голодні мухи. Мухи швидко розмножуються на відходах скотобійні, що не придатні для подальшого використання. Цей «банкет» для мух перетворює територію на величезну ферму для виробництва личинок з продуктивністю — близько однієї тонни личинок на місяць. Всі мухи злітаються на те, що є для них поживою, безпосередньо поїдаючи її та відкладаючи велику кількість личинок. Потім наполовину компостовані відходи збризкуються водою, щоб личинки могли випливти на поверхню — і їх можна було легко зібрати.

Що можна робити з личинками? Основне використання у місцевій економіці — недорогий корм для риби та перепелів. І яйця перепела, і риба є прекрасними харчовими продуктами для населення. Однак ферменти личинок — велика комерційна цінність, адже вони мають лікарські властивості — загоюють рани та стимулюють ріст клітин, які синтезують колаген. Як вилучити ферменти з личинок, зберігши при цьому їх як корм для риби та перепелів? Блискуче просте рішення: личинки самі виділяють ферменти, якщо їх помістити в солону воду.

Ці ферменти, в свою чергу, сприяють швидкому природному загоєнню ран. З одного боку, біохімічний склад личинок демонструє очевидні лікарські властивості, з іншого, за новою гіпотезою, ферменти можуть створювати ледве помітний електричний імпульс, проте поки що його не вдалось виміряти через відсутність відповідного обладнання. Цей імпульс стимулює регенерацію клітин та сприяє загоєнню. Отже, личинки сприяють загоєнню ран ще й завдяки фізичним явищам — електриці та магнетизму.

Лікування личинками схвалено урядами у всьому світі, воно дуже важливе для пацієнтів, хворих на діабет. Таке рішення надзвичайно потрібне і для Африки, де основною причиною ампутацій є незагоєні рани.

Посилання на основну публікацію