Принципи і концепції раціонального управління

Перехід від кілька спрощеного емпіричного уявлення про внутрифирменном управлінні виробництвом як управлінні окремими працівниками, сформульованого Ф. Тейлором, до науково узагальненим принципам раціонального управління всієї виробничої організацією було здійснено Г. Емерсоном, який в роботі «Дванадцять принципів продуктивності» сформулював емпіричні вимоги до побудови і функціонування апарату управління.

Значний внесок у подальший розвиток теорії наукового управління вніс А. Файоль, який сформував концепцію адміністративного управління, відповідно до якої загальна адміністративна функція управління повинна обов’язково складатися з приватних функцій:

  • передбачення,
  • планування,
  • організація,
  • координація,
  • контроль діяльності керованого підрозділу.

Серед інших його теоретичних розробок – концепція оптимізації комунікаційних зв’язків, або «міст Файоля» (організація інформаційних взаємозв’язків між працівниками різних управлінських підрозділів, що виключає необхідність руху всіх документів вгору і вниз по всіх ієрархічних рівнях апарату управління).

Концепція організаційної регламентації процесів управління належить Г. Ганту (графіки Ганта) і К. Адамецкі (гармонограмми Адамецкого).

Посилання на основну публікацію