Дуже часто доводиться чути (бачити), що такі поняття як попит і величина попиту змішують, вважаючи їх синонімами. Це неправильно – попит і його величина (обсяг) абсолютно різні поняття! Розглянемо їх.
Попит (англ. «Demand») – платоспроможна потреба покупців в певному товарі при певному рівні цін на нього.
Величина попиту (обсяг попиту) – кількість товарів, яку покупці бажають і можуть придбати за даною ціною.
Отже, попит – це потреба покупців в деякому товар, забезпечена їх платоспроможністю (тобто у них є гроші, щоб задовольнити свою потребу). А величина попиту – конкретна кількість товарів, яку покупці хочуть і можуть (у них є на це гроші) купити.
Приклад: Даша хоче яблук і у неї є гроші на їх покупку – це попит. Даша йде в магазин і купує 3 яблука, тому що вона хоче купити саме 3 яблука і у неї достатньо грошей на цю покупку – це величина (обсяг) попиту.
Розрізняють такі види попиту:
- індивідуальний попит – окремого конкретного покупця;
- загальний (сукупний) попит – всіх покупців наявних на ринку.
Попит, залежність між його величиною і ціною (а також іншими факторами) можна виразити математично, у вигляді функції попиту і кривої попиту (графічна інтерпретація).
Функція попиту – закон залежності величини попиту від різних факторів що на нього вплив.
Крива попиту – графічне вираження залежності величини попиту на деякий товар від ціни на нього.
У найпростішому випадку функція попиту являє собою залежність його величини від одного цінового фактора:
де: QD – величина попиту на даний товар;
P – ціна на даний товар.
Графічне вираження цієї функції (крива попиту) – пряма лінія з негативним кутом нахилу. Описує таку криву попиту звичайне лінійне рівняння:
де: QD – величина попиту на даний товар;
P – ціна на даний товар;
a – коефіцієнт задає зміщення початку лінії по осі абсцис (X);
b – коефіцієнт задає кут нахилу лінії (негативне число).
Лінійний графік попиту виражає зворотну залежність між ціною на товар (P) і кількістю покупок даного товару (Q)
Але, в реальності, звичайно все набагато складніше і на величину попиту впливає не тільки ціна, але і багато нецінові фактори. У цьому випадку функція попиту набуває такого вигляду:
- де: QD – величина попиту на даний товар;
- PX – ціна на даний товар;
- P – ціна на інші взаємопов’язані фактори (замінники, доповнювачі);
- I – дохід покупців;
- E – очікування покупців щодо зростання цін в майбутньому;
- N – кількість можливих покупців в даному регіоні;
- T – смаки і переваги покупців (звички, слідування моді, традиціям і ін.);
- і інші фактори.
Графічно таку криву попиту можна представити у вигляді дуги, але це знову ж спрощення – в реальності графік попиту може мати будь-яку саму химерну форму.
В реальності попит залежить від багатьох факторів і залежність його величини від ціни носить нелінійний характер
Таким чином, фактори, які впливають на попит:
1. Ціновий фактор попиту – ціна на даний товар;
2. Нецінові фактори попиту:
- наявність взаємопов’язаних товарів (замінників, додаткових);
- рівень доходів покупців (їх платоспроможність);
- кількість покупців в даному регіоні;
- смаки і переваги покупців;
- очікування покупців (щодо зростання цін, майбутніх потреб та ін.);
- інші фактори.