Попит: поняття, функції, графік

Дуже часто доводиться чути (бачити), що такі поняття як попит і величина попиту змішують, вважаючи їх синонімами. Це неправильно – попит і його величина (обсяг) абсолютно різні поняття! Розглянемо їх.

Попит (англ. «Demand») – платоспроможна потреба покупців в певному товарі при певному рівні цін на нього.

Величина попиту (обсяг попиту) – кількість товарів, яку покупці бажають і можуть придбати за даною ціною.

Отже, попит – це потреба покупців в деякому товар, забезпечена їх платоспроможністю (тобто у них є гроші, щоб задовольнити свою потребу). А величина попиту – конкретна кількість товарів, яку покупці хочуть і можуть (у них є на це гроші) купити.

Приклад: Даша хоче яблук і у неї є гроші на їх покупку – це попит. Даша йде в магазин і купує 3 яблука, тому що вона хоче купити саме 3 яблука і у неї достатньо грошей на цю покупку – це величина (обсяг) попиту.

Розрізняють такі види попиту:

  • індивідуальний попит – окремого конкретного покупця;
  • загальний (сукупний) попит – всіх покупців наявних на ринку.

Попит, залежність між його величиною і ціною (а також іншими факторами) можна виразити математично, у вигляді функції попиту і кривої попиту (графічна інтерпретація).

Функція попиту – закон залежності величини попиту від різних факторів що на нього вплив.

Крива попиту – графічне вираження залежності величини попиту на деякий товар від ціни на нього.

У найпростішому випадку функція попиту являє собою залежність його величини від одного цінового фактора:

Функція попиту від ціни

де: QD – величина попиту на даний товар;
P – ціна на даний товар.

Графічне вираження цієї функції (крива попиту) – пряма лінія з негативним кутом нахилу. Описує таку криву попиту звичайне лінійне рівняння:

Лінійне рівняння попиту

де: QD – величина попиту на даний товар;
P – ціна на даний товар;
a – коефіцієнт задає зміщення початку лінії по осі абсцис (X);
b – коефіцієнт задає кут нахилу лінії (негативне число).

Лінійний графік попиту
Лінійний графік попиту виражає зворотну залежність між ціною на товар (P) і кількістю покупок даного товару (Q)
Але, в реальності, звичайно все набагато складніше і на величину попиту впливає не тільки ціна, але і багато нецінові фактори. У цьому випадку функція попиту набуває такого вигляду:

Багатофакторна функція попиту

  • де: QD – величина попиту на даний товар;
  • PX – ціна на даний товар;
  • P – ціна на інші взаємопов’язані фактори (замінники, доповнювачі);
  • I – дохід покупців;
  • E – очікування покупців щодо зростання цін в майбутньому;
  • N – кількість можливих покупців в даному регіоні;
  • T – смаки і переваги покупців (звички, слідування моді, традиціям і ін.);
  • і інші фактори.

Графічно таку криву попиту можна представити у вигляді дуги, але це знову ж спрощення – в реальності графік попиту може мати будь-яку саму химерну форму.

крива попиту

В реальності попит залежить від багатьох факторів і залежність його величини від ціни носить нелінійний характер

Таким чином, фактори, які впливають на попит:

1. Ціновий фактор попиту – ціна на даний товар;

2. Нецінові фактори попиту:

  • наявність взаємопов’язаних товарів (замінників, додаткових);
  • рівень доходів покупців (їх платоспроможність);
  • кількість покупців в даному регіоні;
  • смаки і переваги покупців;
  • очікування покупців (щодо зростання цін, майбутніх потреб та ін.);
  • інші фактори.
Посилання на основну публікацію