Поняття лізингу

Лізинг – сукупність різних економічних і майнових відносин, які шикуються в результаті покупки однією стороною майна і наступним його наданням у тимчасове користування іншій стороні.

Основні учасники (суб’єкти)

Стандартний варіант угоди включає в себе тристоронні відносини трьох учасників:

  • Лізингодавець. Як правило, це організація, яка купує майно для подальшої здачі в оренду.
  • Лізингоодержувач – особа, яка отримує майно на певний період часу.
  • Продавець – сторона, що продає майно.

Лізингова операція, як правило, виглядає наступним чином: майбутньому лізингоодержувачу необхідно певне майно, однак коштів на його купівлю у нього немає. У цій ситуації він шукає лізингову компанію, яка має необхідними засобами і укладає угоду. Відповідно до цієї угоди, лізингоодержувач вибирає продавця, у якого є все необхідне майно, а лізингодавець купує його і передає одержувачу на певний термін за встановлену в угоді плату. Умови лізингу передбачають 2 варіанти завершення угоди: майно повертається назад або «купується» і залишається в отримувача.

Що можна отримати в лізинг?

У розглянутій угоді може брати участь як рухоме, так і нерухоме майно.
Взяття в лізинг нерухомості не користується популярністю в Росії, що обумовлено складністю здійснення подібних угод і високою вартістю об’єкта. Великий інтерес представляє лізінг обладнання, причому популярність присутні не тільки на території нашої країни, а й за кордоном.

Основні види лізингу

Фінансова форма лізингу – операція, при якій термін надання обладнання лізингоодержувачу максимально наближений до експлуатаційного терміну, тому користувач майна покриває повністю амортизацію або більшу частину вартості. Фінансовий вид угоди має на увазі, що на лізингоодержувача лежить відповідальність за технічне обслуговування та страхування. Представлена ​​форма постає найпоширенішою.

Приклад

Компанії ТОВ «Майстер», щоб почати виробництво потрібно придбати 3 верстати, вартість яких в сумі становить 3 мільйони доларів. Банк надає фінансування лише 50% суми, тому єдиний вихід – лізингова компанія «X». Згідно з угодою, ТОВ «Майстер» отримує верстати в тимчасове користування на 3 роки і повинен буде повернути кошти, які витратила лізингова компанія на покупку, доставку та страховку верстатів. Проте у ТОВ «Майстер» є 36 місяців на виплату всієї суми, при цьому є можливість почати отримувати прибуток від виробництва. Після закінчення терміну майно переходить у володіння лізингоодержувачу.

Операційний лізинг відрізняється терміном користування, яке менше експлуатаційного періоду. При цьому платежі не покривають вартість взятого майна, тому з’являється необхідність здачі обладнання або нерухомості в оренду кілька разів. Високий ризик операційного лізингу обумовлює більш високий розмір платежів, ніж у фінансовому.

Приклад

Компанія «Дім-під-Ключ» прогнозує нестачу техніки на певній стадії будівництва триповерхового котеджу. Операційний лізинг здатний вирішити дану проблему, надавши інструмент на термін виконання зведення будівлі. Лізингові програми орієнтуються не тільки на тривалий, але і короткочасне користування. Можна взяти обладнання для розширення або поновлення особистого технічного парку на термін, необхідний для виконання циклу робіт або прийдешніх великих замовлень.

Виходячи з вищесказаного стає зрозуміло, що представлені види лізингових угод відрізняються один від одного терміном дії і обсягом обов’язків, які лежать на лізингоодержувача. При цьому важливо відзначити, що лізинг постає чудовою можливістю для багатьох, навіть великих, компаній, дозволяючи отримати в користування різні об’єкти в ситуації, коли їх покупка неможлива або недоцільна. Популярність подібної угоди зростає, через що падає попит на банківський кредит.

Посилання на основну публікацію