Поняття кредиту

Кредит сьогодні є невід’ємною частиною ринкової економіки. Широке застосування кредиту обумовлено виникненням потреб суб’єктів економічних відносин в позикових коштах, які формують попит і пропозицію ринку позикових капіталів.

Поняття кредиту та його природа

Кредит можна назвати формою руху позикового капіталу, яка характеризується виникненням відносин між кредитором і позичальником при переході грошові коштів в позикові кошти.

Необхідно розрізняти кредит від позики, оскільки кредит можна взяти у організації, що має ліцензію ЦБ РФ на здійснення даного виду діяльності, а позику може надати будь-фізичні або юридична особа.

Таким чином, кредит можна визначити як економічні відносини, що виникають при передачі майна або грошових коштів однією організацією іншої або особі, на певний термін, з умовою подальшого повернення і оплати відсотків по кредиту.

Принципи і функції кредиту

Кредитні відносини розвиваються не відокремлено. Цьому сприяють певні принципи, представлені на наступній схемі.

Основним принципом банківського кредиту є його забезпеченість, повернення, дотримання термінів і цільова приналежність.

Кредитом виконуються такі важливі функції:

  • акумулює і мобілізує кошти;
  • здійснює перерозподіл грошових коштів;
  • сприяє економії витрат;
  • прискорює концентрацію і централізацію капіталів;
  • регулює економіку.

Виконання зазначених функцій дозволять підвищити ліквідні кошти кредитних організацій замінюючи готівку на безготівкові, розвивати нові форми послуг і мінімізувати ризики банків в процесі проведення операцій з готівкою.

Форми кредиту

Формою кредиту можна назвати різні види кредитів, які є окремими складовими кредитних відносин.

Головною формою кредиту можна назвати банківський кредит.

Виходячи з об’єктів кредитування, кредити бувають:

  • товарні – надаються найчастіше продавцям, покупцям, або безпосередньо у вигляді поставлених товарів і послуг фірмою-продавцем.
  • грошові надаються в основному банками в грошовій формі.
  • комерційні – товарна форма кредиту, характеризуються тим, що укладається кредитна угода і приватниками його є підприємства або організації.
  • банківські кредити видаються банками на умовах терміновості і згідно кредитного договору.

Виходячи з призначення виділяють такі форми кредитів:

  • виробничий – при придбанні машин, устаткування і т.п. які при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку за рахунок якої здійснюється погашення отриманого кредиту;
  • невиробничий – за рахунок кредиту купуються продовольчі, споживчі та інші товари;
  • лізинговий – характеризується відносинами між юридичними особами, які виникають при передачі майна в лізинг.

З точки зору забезпечення:

  • забезпечений – надається під будь-які цінності (товари, векселі, цінні папери і т.д.).
  • бланковий – видається під зобов’язання боржника погасити кредит в строк; зазвичай оформляється соло – векселем з одним підписом позичальника.

Кредитна система і її розвиток

Кредитну систему можна охарактеризувати як взаємопов’язана діяльність кредитно-фінансових установ, які акумулюють кошти з метою видачі їх в кредит.

На сьогоднішній день кредитна система України не відповідає всім потребам економіки і характеризується скороченням кредитних організацій в результаті зростання їх збитковості та відкликання ліцензій Нацбанку. Однак система вважається сформованою і має свої тенденції розвитку, які перешкоджають структурним змінам. Кредити стали звичним явищем для українців, що сприяє розвитку різних напрямків кредитування. Однак необхідно підвищити ефективність державного регулювання кредитних відносин, спираючись на методи стимулювання розвитку кредитних відносин.

Можливі сценарії розвитку кредитної системи в України включають в себе ймовірність перевищення споживчих витрат населення над їх доходами, що обумовлено зростанням споживчих потреб населення. Найгіршим варіантом розвитку є варіант, коли підвищиться число недобросовісних позичальників і підвищиться число проблемних кредитів. В таких умовах банки повинні будуть скорочувати обсяги видаваних кредитів.

Посилання на основну публікацію