Нові можливості, нові перспективи

Стан природи після економічної кризи можна порівняти хіба що з вулканічними виверженнями або торнадо. І хоча природні катастрофи призводять до руйнувань і людських втрат, у такий спосіб деякі країни й надалі продовжують панувати над довкіллям. Вони є винятками, які підтверджують правило. І хоча такі винятки наражають на небезпеку та піддають ризику цілі системи, однак саме вони забезпечують відкриття нових можливостей і винайдення нових рішень.

В економіці, коли руйнування відбувається на фундаментальному рівні, для впровадження інновацій відкриваються абсолютно нові шляхи. Відтворюючи каскадний природний ефект і використовуючи закони фізики, інновації мають шанс на успіх: їм майже не потрібен досвід моделей бізнесу, що вже існують, — вони змагаються за дещо іншими правилами. При впровадженні інноваційних технологій батареї не замінюються батареями, медичні прилади, хірургічні інструменти та фармацевтичні препарати не замінюються собі подібними! Коли ми маємо справу з використанням «відходів виробництва», то можемо отримати прибуток, навіть більший ніж від основного бізнесу. Тому саме зараз виникають найсприятливіші, ніж будь- коли в новітній історії, умови, які дозволяють водночас створити мільйони робочих місць, уникнути дефіциту сировини, забруднення довкілля та проблем з відходами. У сотнях країн тисячі людей інтуїтивно переймають ці принципи та втілюють їх у життя. їхня праця розподілиться та поєднається з працею інших людей і тим самим створить ще більшу кількість додаткових робочих місць. Цей фундаментально поглиблений підхід наслідує природні моделі, а такі інновації вже підтвердили свою ефективність.

Дані можливості спираються на умови, коли використання невідновлюваних ресурсів є слабкою ланкою. Найбільш уразливим місцем сучасної промисловості є використання токсичних компонентів. Невдалі спроби застосування чи навіть знищення ресурсів, які входять до сфери використання основного бізнесу, — це змарновані можливості та пряма демонстрація недоліків. Втрата тисяч робочих місць не сприяє лояльності споживачів, а опір змінам і отримання фінансової допомоги від уряду є лише різновидом форм марнування енергії, що не здатні породити почуття впевненості у людей, тому не матимуть успіху.

Протягом останніх двадцяти років відомі вчені, академіки, політичні лідери читали лекції та презентували досягнення, які розглянуто в цій книзі. Приклади природних технологій, що тут представлено, є результатом наукового пошуку багатьох дослідників і використовуються у всьому світі. Багато блискучих новаторів і сповнених ентузіазму дослідників сприяли зацікавленню цією сферою. Оскільки початкове визначення природної технології отримало міжнародне визнання, кошти, асигновані на дослідження, буде направлено на вивчення інновацій, які з часом зможуть стабілізувати бізнес. Засоби масової інформації проінформували про ці інновації нарисами з яскравими фотографіями та науково-популярними фільмами. Всі без винятку телевізійні презентації знайшли свою численну вдячну аудиторію, яка навіть уявити собі не може всіх таємниць захоплюючого світу флори та фауни та прагне отримати якомога більше інформації про його існування.

Проте керівництво топ-бізнесу залишилось незадоволеним широкою зацікавленістю громадськості природними технологіями, за винятком кількох випадків, зокрема в Німеччині та Японії, хоча лідери ринку цих країн також бути далекі від прийняття чи пропагування будь-якої з цих технологій. Представники ділових кіл, після відвідання презентацій дивовижних можливостей, які дають природні технології, висловили своє захоплення від їх впровадження. Однак повернувшись до своїх офісів, вони продовжили вести бізнес так само як і раніше. В експертній групі з питань зміни клімату віце-президента Альберта Гора, яка збиралася в січні 2008 року, всі погодились, що хоча венчурний капітал і зацікавили природні технології, більшість запропонованих інновацій були просто «занадто фантастичними, щоб стати реальністю». Можливо, це правда— для цих інновацій потрібно змінювати існуючу модель бізнесу, а бізнес-експерти або не бажають, або просто не здатні хоча б трохи зрозуміти нові підходи.

Якщо ми маємо серйозний намір розробляти нову економічну модель, сповнену природних рішень, що еволюціонували протягом тривалого періоду, недостатньо прослухати лекції, прочитати доповіді, подивитись кольорові документальні фільми та, на основі цього, сформувати повне враження щодо проблеми. Головна перешкода, яку необхідно подолати задля переходу від розмов до конкретних дій, полягає у досягненні конкурентоспроможного та стратегічного позиціонування цих інновацій сильними операторами у відкритій економіці.

Ми намагаємося подолати соціально-економічний занепад сьогодення і перетворити економічну систему, що потребує невідкладного вдосконалення, на таку, яка пропагує життя і закріплює стабільність, використовуючи поступні ресурси; будує, спираючись на сталі методи, пропонує незліченні можливості для навчання та пристосовується до умов, що постійно перебувають в процесі змін. Ця трансформація, насамперед, задовольняє основні потреби людства, формує певну спільноту, виховує почуття відповідальності, створює робочі місця, допомагає отримувати прибуток та, водночас, вирішує проблеми соціально-економічного характеру. Існує ризик того, що наші діти матимуть справу з тими ж проблемами, які маємо й ми — зійнами, порушеннями прав людини, всесвітнім голодом та всеохоплюючою бідністю — через те, що основна частина суспільства залишається розгубленою та не згуртованою перед натиском економічної кризи.

Сьогодні необхідно надавати більшого значення ролі свободи у людському житті та її переосмисленню, пошуку та вибору справедливих стабілізуючих рішень. Нове покоління легко захоплюється новими можливостями, що надають природні технології — не залежно від того, чи це юні обличчя з престижних шкільних закладів Манхеттена, чи то обличчя, просякнуті пилом і брудом, з відбитком тяжкого життя з глухих закутків передмість Еквадору. Чому ж наші бізнес-лідери не звертають на них уваги? Чи достатньо підприємців для вдосконалення існуючих на сьогодні економічних систем для того, щоб ми, як суспільство, могли рухатись вперед, не споживаючи і не виснажуючи більше ресурсів, ніж нам доступно?

Звичайно, велика кількість інновацій забезпечує стимулювання цієї вкрай необхідної економічної зміни. Уявіть собі економіку, у якій відсутній синдром дефіциту, економіку, яка розвивається, економіку, де стресові ситуації наближають нас до достатку, де постійна рушійна сила — це реалізація творчих методів стимулювання інновацій. Уявіть економіку, яка дає можливість новим покоління досягати більшого успіху, ніж той, що був досягнутий їхніми батьками, але про який вони не могли навіть мріяти.

Посилання на основну публікацію