Подібно коливанням попиту та пропозиції на рівні окремих ринків, наявності або відсутності рівноваги на них, попит і пропозиція на рівні національного ринку також схильні до коливань і можуть перебувати в рівноважному або нерівноважному стані. Будь-який об’єм ВВП, при якому не досягається рівність сукупного попиту та сукупної пропозиції, свідчить або про перевиробництво (AS> AD), або про недовиробленні (AD> AS). Тобто обидва типи нерівноваги – дефіцит і надлишки, які виникають на локальних ринках, можливі й для ринків на макрорівні.
Для централізовано керованої економіки характерний дефіцит – надлишковий попит при нестачі пропозиції. Для ринкової – перевиробництво, тобто надлишкову пропозицію при недостатньому попиті. Так, дефіцит або нерівновагу при надлишковому попиті був характерний для СРСР періоду планової економіки і Росії перших перебудовних років до лібералізації цін. Типова ситуація для такого виду нерівноваги – покупці не можуть знайти необхідний товар. Для ситуації після лібералізації, яку ми маємо можливість спостерігати і в даний час, характерний надлишок пропозиції, а це означає труднощі зі збутом. Очевидно, що перша ситуація переважніше для продавців, друга – для покупців.
Питання, на які допоможе відповісти дана модель: що визначає загальний рівень цін в країні, під впливом яких чинників відбуваються коливання національного доходу і чим визначається його загальний обсяг.