Міжнародне регулювання зовнішньої торгівлі

Крім державного регулювання зовнішньої торгівлі в другій половині XX століття отримало розвиток і її міжнародне регулювання. Це дозволяє вирішити ряд проблем: «згладити» протиріччя між країнами у сфері зовнішньої торгівлі, домогтися певних компромісів та однаковості в регулюванні зовнішньої торгівлі окремими країнами та економічними угрупованнями.

В рамках ООН міжнародне регулювання світової торгівлі здійснюється Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (скорочено ЮНКТАД) і Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНИСТРАЛ). ЮНКТАД була створена в 1964 році в якості спеціального органу ООН. Членами ЮНКТАД є більше 150 країн. Основні цілі цієї організації: сприяння розвитку міжнародних торговельних для прискорення економічного зростання та розвитку, насамперед, у країнах, що розвиваються; встановлення принципів, що стосуються міжнародної торгівлі та пов’язаних з нею проблем економічного розвитку, зокрема, фінансів, інвестицій, передачі технологій; узгодження політики урядів і регіональних економічних угруповань у сфері торгівлі та пов’язаного з нею розвитку.

Одночасно з названими організаціями діє Світова організація торгівлі (СОТ). Це – найбільша організація, в рамках якої проходять переговори і консультації з проблем міжнародної торгівлі. Коло країн, що входять в систему СОТ, постійно розширюється: в 1948 році до складу ГАТТ (попередниці СОТ) входило 22 країни. На початку 2002 року після прийняття до СОТ Китаю і Тайваню її учасниками стали 144 країни. З колишніх республік СРСР до складу СОТ увійшли Латвія, Киргизія, Естонія, Грузія, Литва, Молдавія. Близько 50 країн до початку XXI століть мали статус спостерігачів і вели переговори про вступ до СОТ. Росія також веде переговори про вступ до цієї організації.

Посилання на основну публікацію