Менеджмент в Росії

У Росії світовий досвід в області менеджменту довгий час вивчали лише вчені-економісти ряду академічних інститутів та провідних університетів. Як відомо, капіталізм в Російській імперії мав запізнілий характер і почав повільно розвиватися після скасування кріпосного права на початку 60-х рр. XlX століття, зберігаючи багато в чому традиційні риси «купецького капіталізму». Тільки на початку XX ст. його розвиток прискорилося, але було перервано спочатку революцією 1905 р Першою світовою війною 1914 року, а потім Лютневої і Жовтневої революції 1917 р

Радянська влада скасувала приватну власність, здійснила націоналізацію фабрик, заводів, землі і перетворила все це в єдину державну власність. Директорам соціалістичних підприємств надавалися (за планами) всі фактори виробництва директивно: робоча сила, сировина і матеріали, інструменти та обладнання, необхідні фінансові ресурси. Вироблена ними продукція відвантажувалась строго за встановленими правилами і спрямовувалася за конкретною адресою. Підприємство не отримувало за вироблену продукцію ніякого прибутку, не мало ніякого відношення до цін. Воно відповідало тільки за виконання плану. Тому досвід організації управління фірмами в розвинених країнах міг бути застосований на державних підприємствах в СРСР тільки з погляду використання елементів наукової організації праці за методом Ф. Тейлора (на мікрорівні в усіченому масштабі).

Після переходу російської економіки на ринкову (капіталістичну) систему (1991) був легалізований принцип приватної власності, державний сектор економіки піддався денаціоналізації, і на його базі з’явилися капіталісти-підприємці, які, однак, не мали досвіду управлінської діяльності на приватних фірмах. Проблема становлення вітчизняного капіталізму полягала в тому, що великі капіталістичні підприємства з’явилися не в результаті реалізації специфічних здібностей підприємця, його таланту та наполегливої ​​праці, що не «знизу», як це відбувалося на Заході протягом століть, а «зверху» – уряд «обдарував» певне коло людей факторами виробництва (заводами, фабриками, торговельними підприємствами) і «накачати» їх величезними фінансовими ресурсами. В результаті в країні миттєво виникли великі монополістичні компанії, на формування яких в розвинених капіталістичних країнах пішло кілька століть. Висококваліфіковані менеджери в нашій країні з’являться разом з формуванням соціальної та ділового середовища в суспільстві, з накопиченням досвіду і знань.

Посилання на основну публікацію