Капіталістична (кейнсіанська) націоналізація

Капіталістична (кейнсіанська) націоналізація – принципово інший тип націоналізації. Воно здійснювалось в розвинених країнах в 30-40-х рр. XX століття і в наступні роки. В умовах кризи 1929-1933 рр. уряди використовували набір традиційних методів регулювання, який не давав ніяких результатів. Тоді вони вдалися до методів, які запропонував англійський економіст Кейнс, – безпосереднє (пряме) участь держави у підприємницькій діяльності та громадських роботах через створення системи державних підприємств. Держави приступили до політики націоналізації. При цьому націоналізації піддавалися, по-перше, ті приватні підприємства (у тому числі у фінансово-банківській сфері), які терпіли лихо, по-друге, колишнім власникам виплачувалися грошові компенсації залежно від їх цінності. В результаті під контролем держави у всіх західних країнах опинилися великі сектори і підприємства промисловості, енергетики, транспорту, добувної, автомобільної, хімічної, текстильної, оборонної промисловості і торгівлі, банки, страхові компанії тощо.

У Франції, Німеччині, Канаді, Великобританії, Японії та Італії уряду вкладали величезні кошти для модернізації націоналізованих підприємств, а також для створення нових галузей, наприклад, аерокосмічній, атомній, радіоелектронної і засобів зв’язку, військової та цивільної авіації. У післявоєнні роки підприємства в цих країнах (за винятком США) були слабкими і не могли впоратися з відновленням зруйнованої війною економіки та її модернізацією.

Посилання на основну публікацію