Гриби у підвальному приміщенні

Якщо будівля закрита та ізольована, то вологість заблокована всередині цієї будівлі. Впродовж довгого дощового літа волога конденсується на ізоляційних матеріалах підвальних приміщень, що призводить до зростання плісняви. Волога в закритих приміщеннях без циркуляції повітря створює ідеальні умови для того, щоб грибки атакували будівлю, особливо її підвальне приміщення. Грибки викидають у повітря спори, які можуть стати причиною респіраторних захворювань. Якщо ваш дім побудований з дерева, тоді ризик загрожує і дому, і тим, хто в ньому живе. Якщо ваш дім має сталеву конструкцію, тоді ризик загрожує лише вам, але від цього не легше. Компанії, які спеціалізуються на обробці приміщень, оброблять стіни оксидами металів, що позбавляють від грибків, але призводять до вивільнення у повітря хімічних часток упродовж кількох років. Ці хімічні частки ніколи не варто вдихати. На цьому прикладі ми бачимо поверховий характер підходу «одна причина — один ефект». Це нагадує бізнес-стратегію, за якої людина абстрагується від усіх незапланованих наслідків.

З іншого боку, якщо ми проектуємо будівлю, дозволяючи повітрю проходити через підвальне приміщення та дозволяючи світлу у повному спектрі (включаючи ультрафіолетові промені) досягати внутрішніх поверхонь, тоді ми усуваємо умови для росту грибків, тобто очищуємо будівлю. Андерс Найквіст використовує призматичне світло для того, щоб спрямувати до підвальних приміщень природне світло повного спектру. Це створює не тільки освітлення протягом дня, а й ставить першу перешкоду на шляху розвитку небажаних грибків. За наявності належної вентиляції спори, що викликають респіраторні захворювання, виносяться з будівлі. Це — добрий початок, з потенціалом, що виходить за межі вирішення лише однієї проблеми. Взаємопов’язаний світ сприятиме досягненню численних вигод багатьма взаємодіючими сторонами (партнерами). Це та можливість, якою підприємцям варто скористатися.

У цьому контексті варто ще раз згадати про pH. Більшість матеріалів, які використовуються для стін і покриття підлоги, підсилюють герметичний ефект ізоляції підлоги та інших бар’єрів, створюючи умови для розмноження плісняви та інших грибків. Грибки, що зростають у темних статичних умовах (а саме такі умови існують у підвальних приміщеннях) дуже добре почувають себе в кислому середовищі. Тому ще один спосіб протидії росту грибків — це зміна pH підвального приміщення на більш лужний. Якщо грибки не знайдуть умов, сприятливих для їхнього розмноження, то вони просто спатимуть. Стіни і покриття підлоги можна виробляти з матеріалів, що містять карбонат кальцію, наприклад з розчавлених морських мушель. Якщо використовується гажа, тоді ізоляція стін може бути вироблена з матеріалів на основі морських водоростей. І морські мушлі, і водорості наявні у величезній кількості, вони коштують дешево і мають високий показник лужності. їх можна застосовувати як сировину для ізоляції стін та покриття підлоги, бо їхні властивості відповідають функціональним характеристикам тих матеріалів, що використовуються зараз.

Нове розуміння умов навколишнього середовища (потік повітря, світло, лужність) може допомогти нам усунути умови для росту грибків, а також зменшити вплив токсинів, які навантажують нашу імунну систему. Саме так ми починаємо поєднувати інформацію в єдиний комплекс, знаходячи зв’язки між ізоляцією, грибками, якістю повітря, здоров’ям і дизайном будівель, що сприяють здоров’ю.

Ейк Мард, засновник шведської інноваційної компанії “MRD Construction Company”, має інший підхід до боротьби проти росту грибків у підвальних приміщеннях. Компанія “Pittsburgh Corning”nocTa4ae йому вторинне скло, не придатне для цієї компанії. Ейк Мард переробляє це скло, створюючи піноскляні блоки, які використовуються як конструкційні будівельні матеріали в Бельгії та Чеській Республіці. На вході — повітря (головним чином С02) і вторинне скло, а на виході — багатофункціональна структура, здатна витримувати навантаження. Вторинне скло легке і має ту перевагу, що при одночасній ізоляції воно є стійким до кислот і плісняви. Хробаки не можуть прогризти цей матеріал. Саме так ми уявляємо економіку майбутнього: використовуючи те, що маємо, отримувати численні вигоди. Такі піноскляні блоки замінюють чотири вироби в одному збірному матеріалі. Вони знімають навантаження з виробників скляних пляшок із вторинного скла. І знову ми бачимо, як природа забезпечує матеріалом інших партнерів у системі.

Ця інновація перегукується з цілями компанії “Earthstone” зі штату Нью- Мексико (США), бізнес якої виник незалежно від будівельних ініціатив у Швеції. Компанію “Earthstone” заснували в 1993 Ендрю Унгерлайдер і Гей Діллінгем. Вони поставили собі за мету знайти засіб утилізації сміття на звалищах у своєму регіоні. “Earthstone” запатентувала технологію, згідно з якою скляні пляшки від напоїв забираються з потоку сміття і використовуються для виробництва абразивних продуктів (наприклад, наждачного паперу), побутових очищувальних виробів (засобів для видалення фарби) і продуктів для садівництва (заміна для скляних волокон у гідропоніці). Виробничий дизайн наслідує природні моделі, що ефективно використовують енергію і матеріали. За десять років успішної діяльності ця компанія зайняла свою ринкову нішу. Нова фабрика розташована біля сміттєзвалища міста Альбукерке, яке слугує для неї джерелом сировини (тобто непотрібного скла). Окрім цього, частина енергії, що використовується на фабриці, надходить з метану, який утворюється при розкладанні біомаси на сміттєзвалищі. Цей проект є гарним прикладом промислового рішення, що зменшує негативний вплив надмірного накопичення сміття (котре є характерним для нашого часу) і, використовуючи наявні ресурси, постачає на ринок конкурентоспроможні вироби.

Посилання на основну публікацію