Економіка підприємства швейної промисловості

Поняття економіки підприємства швейної промисловості

Економіка підприємства швейної промисловості є управління ресурсами такого підприємства для організації фінансової та організаційної ефективності діяльності.

Швейна промисловість є галуззю легкої промисловості, і організація економіки таких підприємств має свої особливості в силу впливу певних чинників:

  • Характеристика типу виробництва. Швейне виробництво може здійснюватися як в широких, промислових масштабах, так і в дрібних індивідуальних замовленнях. Відповідно на організацію такого виробництва впливають його обсяги.
  • Географічне розташування. Даний фактор впливає на організацію економіки підприємства через віддаленості від виробництва сировинної бази. Також впливає і ступінь віддаленості від замовників. Особливий вплив, в даному випадку, складає необхідність служби логістики і доставки сировини і продукції.
  • Законодавча база, яка регулює трудові взаємовідносини і питання оподаткування. Всі аспекти діяльності підприємства швейного виробництва повинні прийматися на підставі впливу даного чинника, так як це не тільки фінансові наслідки (у вигляді оподаткування), а й кримінальна відповідальність (наприклад, за недотримання умов праці для працівників).
  • Вимоги в кадровому персоналі. Швейне виробництво вимагає наявності персоналу відповідної кваліфікації. Фахівці в даній галузі, як правило – високооплачувані, що впливає на витрати таких підприємств.
  • Наявність конкурентів. Даний фактор вивчається, як правило, на регіональному рівні і отриманий показник впливає на ціноутворення в швейному виробництві.

Зазначені фактори є основними факторами, на підставі яких здійснюється процес побудови економіки підприємств швейної промисловості. Кожне окреме підприємство враховує і ряд інших специфічних факторів при організації швейного виробництва.

Побудова економіки підприємства швейної промисловості

Організація швейного виробництва та економіки в таких організаціях вимагає певного підходу. Даний підхід розкривається в поетапному аналізі майбутньої діяльності з урахуванням впливу різних зовнішніх і внутрішніх факторів.

Планування обсягів діяльності. Спочатку, необхідно здійснити планування діяльності на коротко- та довгострокові періоди. На підставі такого плану визначаються потреби:

  • в швейному обладнанні;
  • в площі для виробництва;
  • в кількості персоналу і т.д.

Вибір постачальників. На даному етапі здійснюється аналіз потенційних постачальників для вибору найбільш оптимальних за цінами, якістю матеріалів та умов доставки. У швейному виробництві часто купуються матеріали (тканини) у зарубіжних постачальників, що автоматично додає підприємству зовнішньоекономічну діяльність з усіма відповідними наслідками у вигляді ризику втрат через курсових різниць, затримці матеріалів на митниці і т.д.

Вибір взаємовідносин із замовниками. На даному етапі, вибирають характер договірних відносин (виконання замовлень на пошиття при передоплаті, виконання замовлень на умовах подальшої оплати і т.д.).

Вибір методів обліку різних об’єктів для оптимізації оподаткування. На даному етапі здійснюють аналіз можливих методів обліку (нарахування амортизації, оцінки запасів і т.д.) для оптимального обліку витрат виробництва.

Побудова організаційної структури. На даному етапі будується організаційна структура підприємства швейної промисловості з розподілом структурних підрозділів і ступеня підпорядкування кожного сектора виробництва.

Після побудови початкової схеми економіки підприємства, в процесі діяльності постійно здійснюється управління, контроль і аналіз для вирішення поточних питань в економіці підприємства.

Посилання на основну публікацію