Екологічна реабілітація планети

Аргументована логіка використання вуглецевих кредитів, збільшення рентабельності та екологічної реабілітації поширюється на всі джерела енергії: вітроенергетичні установки, теплообмінники та генератори, що працюють на метані. Важко залишити все, як є, прагнучи збільшення доходів і скорочення витрат. Справді, можливостей для цього набагато більше.

«Gold Fields», корпоративний власник однієї з найбільших золотих копалень в Йобурзі, володіє вражаючими 175 000 гектарами прилеглих земель. Ці угіддя скуповувалися роками у фермерів, які більше не могли утримувати продуктивність виробництва на належному рівні через нестачу води. (Нагадаємо, що видобуток корисних копалин вимагає величезної кількості води, а це знижує рівень ґрунтових вод в прилеглих районах.) Хоча “Gold Fields” використовує частину земель з метою комерційного вирощування троянд, велика частина площ може бути швидко підготовлена для виробництва біодизелю.

У Південній Африці є політика підтримки виробництва біодизельного палива, що дозволяє отримувати виробникам податкові пільги. Хоча це загалом позитивно, однак важко виправдати вирощування рослин для виробництва етанолу, якщо це витісняє сільськогосподарські культури, які споживаються людиною і тваринами. Країні, населення якої бореться з голодом, необхідно зосередитися на пріоритетних завданнях. Якщо землі, що повинні забезпечувати людей продуктами харчування, використовуватимуться для виробництва біодизельного палива, це призведе до збільшення вартості продовольчих товарів. Особливо це стосується тих, хто живе на межі бідності. Через ризик забруднення ураном не всі прилеглі до шахт землі можуть використовуватись для вирощування продуктів харчування. Однак вони цілком придатні для троянд та культур для виробництва біодизелю.

Якби 50 000 акрів землі використовувалися з цією метою, протягом 2-4 років вони принесли б від 100 000 до 120 000 тонн біопалива, залежно від культур, обраних для його виробництва. Крім того, інвазивні види дерев на зразок евкаліпта та чорної акації (лат. Acacia auriculiformis), які потребують багато води, можна було б викорінити та замінити іншими видами рослин, з яких можна видобувати олії. Це б з часом допомогло відновити рівень ґрунтових вод. Для збільшення корисної віддачі після віджиму олій на відпрацьованій біомасі можна вирощувати гриби за умови допустимих рівнів забруднення та радіації. Крім того, можна навіть отримувати біогаз з метану, що виділяється відходами виробництва біопалива. Рівень безробіття, який серед дорослого населення в прилеглих до шахт районах перевищує 50 %, можна було б суттєво знизити. Одних тільки вуглецевих кредитів було б достатньо для початкового фінансування таких проектів. Донедавна ніхто не думав, що Африка може накопичувати вуглецеві кредити. Якби шахти використали свій потенціал виробництва біодизелю, вони могли б закласти основу для значного внеску у скорочення викидів парникових газів.

Перетворення шахт на конкурентоспроможні підприємства, що відновлюють сільськогосподарські угіддя, сприяють збереженню біорізноманіття, виробляють біопаливо, створюють нові робочі місця, ефективно використовують наявні ресурси та інноваційні технології, постачають воду для продажу, а також для потреб місцевого населення, допоможе створити їм міцну репутацію. Це не дорогий PR, покликаний повернути прихильність та довіру суспільства. Швидше, це підхід, який є невід’ємною частиною щоденної відповідальності керівництва за роботу над нарощуванням грошового потоку шляхом скорочення витрат та збільшення доходів. З точки зору керівництва, соціальний капітал, створений в процесі скорочення витрат і збільшення доходів, — це просто ласий шматочок. Чому б і ні? Якщо такий системний підхід стане частиною культури управління, питання, які відбирали час у керівництва, перетворяться зі стресового фактора на компонент ефективного використання ресурсів та одержання прибутків.

Посилання на основну публікацію