Девальвація, інфляція і деномінація

Якби існувала медаль з трьома сторонами, то можна було б сміливо сказати, що це три сторони однієї медалі. Але, оскільки такого абстрактного предмета не існує, подивимося на кожне з явищ окремо.

Девальвація

Якщо підсумувати всю попередню інформацію в одне речення, сформульоване більш-менш простою мовою, то вийде, що це здешевлення національної валюти по відношенню до «твердим» валют (який заміняє зараз золотий стандарт).

При цьому звичайні люди, боячись залишитися «з папером на руках», відстежують курси валют в момент їх різких стрибків і саме вони приймають на себе весь тягар фінансового удару, змінюючи свою національну валюту на подорожчала «тверду» валюту. Причому більшість роблять це в самий невідповідний момент – на піку ціни.

Інфляція

Інфляція – це зростання цін на споживчі товари в країні без змін обсягу їх виробництва та імпорту. Глобальна причина інфляції одна – гроші знецінюються.

До речі, деякі країни типу Японії мріють про інфляцію, бо це стало б сигналом до закінчення стагнації їх економіки, але, на жаль, ціни у них знижуються з року в рік (дефляція, однак).

Якщо розібратися трохи глибше, то, коли державі перестає вистачати грошей, воно просто друкує нові (скільки доларів гуляє по світу), через що віртуальний золотий запас (забезпеченість паперу благами) за кожною грошовою одиницею стає менше.

Тут, знову ж таки, прості люди (основний фактор формування економіки) починають змінювати національну валюту на «тверду», намагаючись якось захистити свої заощадження.

До речі, в СРСР теж була інфляція. Тільки при адміністративній економіці вона відчувалася не як зростання цін, а як дефіцит товарів. У той час девальвація рубля також проводилася, проте, що це таке ніхто не пояснював, тим більше простими словами.

Деномінація

Деномінація – це саме оманливе з трьох явищ, тому що з боку і для людини непосвяченого все виглядає так, ніби ситуація всередині країни різко налагодилося і жити стало легко і весело. Інфляція зупинилася, а значить прийшла пора видалити з купюр зайві нулі (в Росії таке відбувалося в середині дев’яностих).

Яскравим прикладом останніх років служить деномінація білоруського рубля. У 2017 році почалася програма, по якій 10 000 старих рублів обмінюються на 1 новий. На перший погляд: чистий Радянський Союз. Долар по три рубля і ковбаса по 40 копійок. Однак на тлі деномінації в Білорусі відбулося підвищення цін.

Простий приклад: громадянин Білорусі отримував 5 мільйонів рублів (приблизно 260 доларів) до деномінації. При цьому обід в їдальні коштував 50 000 рублів. Після деномінації цей же громадянин став отримувати 500 рублів, але обід коштує вже 5 рублів 20 копійок. Якщо скласти банальну пропорцію, то вийде, що купівельна спроможність цього громадянина впала.

Деномінація – це інструмент для спрощення розрахунків. Часто деномінацію використовують для приховування ще активно функціонуючої девальваційний-інфляційної спіралі, бо сама по собі вона як би є показником нормалізації ситуації в економіці.

Посилання на основну публікацію