Бритва в економіці

Широко розповсюдженим зразком нашого нераціонального ставлення до предметів повсякденного попиту є бритва, яку ми використовуємо для видалення волосся. Є небагато видів діяльності, котрі були б банальніші за гоління. Однак волосся росте безперервно з року в рік. Ще печерні малюнки підтверджують, що навіть доісторичні чоловіки позбавлялись небажаного волосся за допомогою таких знарядь як заточене каміння та раковини молюсків. У період бронзової ери люди навчились виплавляти прості метали та почали виготовляти бритви з заліза та бронзи. Стародавні єгиптяни збривали не лише бороди, а й волосся на голові, греки та римляни перейняли цей звичай, особливо солдати, яким доводилося вступати у рукопашний бій: не даючи можливості вхопити себе за волосся вони позбавляли своїх супротивників ще одного способу здобути перемогу.

Сучасне лезо для гоління, виготовлене на початку XXI століття, використовує майже в 20 разів менше металу, ніж перші леза одноразового використання, які більше ста років тому запропонував Кінг Кемп Жиллетт. Тоді, коли це є підтвердженням зрушень в сторону зростання ефективності використання матеріалу і зниження вартості, а тому досягнення кращого результату, спостерігається зменшення стимулу у користувачів до збільшення періоду експлуатації продукту. У той час, як професійна дослідницька команда Жиллетта збільшила прибутковість та розширила частку ринку, критично зріс загальний об’єм індивідуальних бритв, а отже і частка металевих відходів. Близько 10 мільярдів бритв, які викидаються щороку, містять 250 тис. тонн цінного металу, який поповнює об’єм відходів на сміттєзвалищах. На превеликий жаль, в останніх моделях було збільшено кількість лез від двох до п’яти чи навіть шести. Тут ми є свідками ефекту бумерангу, який руйнує здобутки останніх п’ятдесяти років у сфері ефективного використання матеріальних ресурсів.

Зважаючи на те, що леза бритви багато контактують з водою, вони повинні виготовлятись з корозійностійкого сплаву сталі чи титану. Сталь має бути достатньо твердою, щоб лезо зберігало свою форму, та достатньо гнучкою — для її обробки. Тому перевага надається твердосплавній сталі, до складу якої входять вуглець, кремній, магній, хром та молібден, решта — це сталь та зовнішнє покриття — титан. Сталь нагрівається до температури 2012 °F (за Фаренгейтом), потім зміцнюється загартовуванням у воді до температури близько 94 °F (за Фа¬ренгейтом) та відпускається за температури 662 Т (за Фаренгейтом). Потім з швидкістю 800-1200 шт./хв. штампуються леза з формою, яка відповідає ріжучій кромці. Оскільки лезо має досить невеличкі розміри, потрібні спеціальний метал та пластикова опорна конструкція для фіксації його в картриджі. Так само як титан, нержавіюча сталь — частина того шаблону виробництва та споживання, що робить наше життя незбалансованим. Результатом всього цього процесу є декілька чистих голінь — і бритва, що опиняється на звалищі.

Сьогодні в індустрії, пов’язаній з виробництвом бритвених лез і бритв для гоління, є вибір. Швидше ніж ринок виросте в об’ємі, гравці цього ринку можуть переорієнтувати свій бізнес на бритвах в щось, що зробить внесок у вирішення екологічної кризи та кризи працевлаштування, запропонувавши краще та дешевше рішення. Так, бритва, виготовлена з шовку, розсікатиме волосину, але не ушкоджуватиме шкіру, адже переміщатиме сотні тоненьких ниток поверхнею шкіри, хоча насправді буде прототипом ручної косарки трави. Ось де технологія, яку потрібно брати на озброєння. Її налагодження та виробництво лез з шовку — це лише питання часу та грошей. Той факт, що шовк може бути замінником викопних руд, тим самим суттєво скорочуючи викиди вуглецю і навіть сприяючи його поглинанню, уже являє собою ідеальне співвідношення витрати/прибуток. При вартості одного фунту обробленого шовку 100 доларів, кожна бритва з шовковим лезом коштуватиме менше 1 долара, при чому її вигляд та характеристики не відрізнятимуться від останніх досягнень в цій галузі.

Посилання на основну публікацію