Біопереробка в майбутньому

Ейморі Ловінс, один із засновників Інституту Роккі Маунтін (англ. Rocky Mountain Institute), є одним з найбільш винахідливих мислителів світу в галузі енергетики. Він часто демонструє, що централізоване виробництво енергії в нашому суспільстві, яке представлене величезними електростанціями та масою проводів та кабелів, які наче щупальця дістають до кожного будинку, не є ідеальним способом забезпечення стійкого електропостачання. Якщо б ми витратили трохи часу на спостерігання, як природні системи забезпечують безперервну подачу енергії протягом тисячоліть, то зрозуміли б, що жоден з наших основних генераторів не використовує ці принципи. В дійсності, ми маємо побічний збиток, створений нашими теперішніми енергетичними схемами, пов’язаний з ризиком руйнування дуже важливих систем життєзабезпечення, від яких ми залежимо.

Сьогодні це шлях постачання енергії, який може привести до проблем з рівнем запасів. Значний викид трьох газів — двоокису вуглецю (С02), метану (СН4) та окису азоту (N20) — це широко розповсюджений вплив на тонкі шари дихаючої атмосфери, які оточують нашу планету. Чітко збалансована атмосфера, яка огортає Землю — це результаті взаємодії з лісовим покривом впродовж мільйонів років. Так як на сьогодні залишилось менше ЗО % від первісних лісів, і якщо тільки ми не почнемо масштабне відновлення лісів в усіх кліматичних зонах, базовий обсяг, який підтримує відновлення атмосфери, досягне рівня, коли це відновлення стане неможливим. Джерела відомі: вуглекислий газ виділяється в основному при спалюванні органічного палива, метан — з відходів тваринництва, а окис азоту — від застосування в сільському господарстві нафтопохідних добрив. Ми створили систему подібну до величезного корабля-танкера на автопілоті. Його важко зупинити, потрібен час, щоб змінити курс, і немає нікого, хто б швидко приймав рішення, необхідні для уникнення зіткнення.

Прагнення підвищити енергоефективність з’явилось після першої нафтової кризи в 1974 році. Римський клуб попереджав про порочне коло демографічних вибухів, збільшення промислового виробництва, зростання попиту на енергію та надмірне забруднення. Проте майже всі поточні альтернативи викопному паливу мали істотні недоліки. Ніхто не задавався питанням, як природні системи впродовж мільйонів років вирішують питання енергетичної безпеки. Гірше того, більшість з розглянутих варіантів не мали ніякого економічного сенсу. У кінцевому результаті ми повинні вийти за рамки тимчасових і проміжних варіантів, таких, як ядерна, сонячна, воднева та вітрова енергії, та прийняти рішення, перевірені самими екосистемами, які безперервно відновлюються та очищують повітря і воду.

Держави, які зробили вибір на користь атомної енергетики в якості свого резервного джерела енергії, поклали відповідальність за покриття ризиків на своїх громадян, найчастіше, не питаючи їх дозволу. Прихильники атомної енергетики повинні запитати у провідних страхових компаній світу, чи готові вони покрити ризики, без гарантії у вигляді коштів платників податків. Вони виявлять, що жоден страховик не випише страхового полісу стороні, яка представляє атомну енергетику, якщо тільки уряд не погодиться взяти на себе весь ризик, назавжди! Це породжує відсутність можливості створення робочих місць чи будь-якої іншої цінності.

Посилання на основну публікацію