Предмет вивчення економіки – закономірності, що виникають між учасниками економічної системи в процесі здійснення ними господарської діяльності.
Економічний аналіз проводиться на одному з трьох рівнів:
- мікроекономічний;
- макроекономічний;
- загальносвітовий.
Мікроекономіка вивчає господарську діяльність в рамках окремо взятого підприємства, галузі або локального ринку. Макроекономіка охоплює ринок будь-якої держави або регіону.
Світова економіка вивчає вплив національних ринків один на одного, а також темпи і тенденції розвитку господарської діяльності в глобальному масштабі.
Структура економіки
При економічному аналізі з метою отримання найбільш точних висновків повинні братися до уваги безліч факторів, ступінь впливу кожного з яких точно визначити неможливо. Саме тому економіка не відноситься до точних наук.
З іншого боку, назвати її повністю гуманітарної також не можна, оскільки при побудові економічних моделей використовуються математичні розрахунки. Структурними елементами економіки, які підлягають аналізу, є:
- Ресурси, що являють собою джерела для виробництва товарів і послуг. Основним постулатом економіки є той факт, що будь-які ресурси обмежені, тому потреби суспільства не можуть бути задоволені повністю.
- Блага – ті явища і об’єкти, які необхідні суспільству.
- Виробництво – процес створення благ з ресурсів.
- Гроші – є посередницьким елементом, за допомогою якого купуються і обмінюються блага.
- Капітал – накопичені надлишки благ, які є джерелами для формування нових благ.
- Ринок – абстрактне або конкретне місце, де здійснюється обмін благами між учасниками економічної системи.
Основні економічні поняття
Фундаментальними поняттями економіки є попит і пропозиція. Попит означає готовність певної кількості споживачів придбати за вказаною вартістю той чи інший товар або послугу.
В першу чергу він залежить, звичайно ж, від ціни. Проте, ряд інших факторів також може мати істотний вплив на обсяг попиту.
Такими факторами є:
- переваги споживачів;
- рівень доходу;
- рекламні акції.
Пропозиція, своєю чергою, показує обсяг товарів, який в залежності від тієї чи іншої ринкової ціни готові зробити підприємці.
Графіки пропозиції і попиту являють собою криві, точка перетину яких означає рівноважну ціну, тобто ринкову вартість товару або послуги, яка задовольняє як споживачів, так і продавців.
Принципи ринку
Головним стимулом розвитку ринкових відносин є конкуренція. Завдяки їй споживачі отримують можливість вибору необхідного товару за тією ціною, яка їх влаштує.
Відсутність здорового конкурентного середовища може призвести до появи олігополій і монополій, які мають вигідне становище перед покупцями, завдяки чому можуть диктувати свої умови.
Практика показує, що конкуренція далеко не завжди формується і розвивається природним чином. Рано чи пізно між виробниками або продавцями може виникнути змова, через що споживачам доведеться переплачувати за деякі продукти або послуги, які можуть до того ж виявитися неналежної якості.
У зв’язку з цим в деяких випадках необхідне втручання регулятора в ті чи інші економічні процеси. Таким регулятором, як правило, виступає держава.
Ступінь впливу державних органів на внутрішню економіку може бути різною. У разі якщо виявляється значний вплив на господарську діяльність всередині країни з боку уряду, то така економіка називається командно-адміністративною. Якщо ж вплив незначний, то економіка вважається змішаною. У чистому вигляді ринкова економіка в рамках держави в цей час не зустрічається.
Також існує традиційна економіка, заснована на натуральному господарстві і звичаях. Такий вид господарської діяльності характерний для різних племен, що збереглися до наших днів і живуть відокремлено.
Loading...
