Зміна генофонду популяцій

Як відомо, частота генів одного виду протягом певного проміжку часу стабілізується. Надалі в генофонді цього виду гени не змінюються. Приблизно так говорить правило Харді-Вайнберга.

Але це може бути, тільки коли немає будь-якого відбору та міграції деяких особин одного виду, а схрещування між ними відбувається абсолютно випадково. Крім цього, має нараховуватися безліч видів однієї популяції. І цілком зрозуміло, що в природі виконати ці умови на сто відсотків неможливо. З цього випливає, що генофонд природної популяції ніколи не буде повністю стабільним.

Перетворення генофонду популяції

Маючи певний генофонд, який контролюється природним відбором, деяким видам відведено перше місце в еволюційних перетвореннях популяції. Всі зміни, що відбуваються у одного виду, є прямим перетворенням генофонду популяції.

Змінюватися генофонд може, коли до нього прибувають інші особини з інших видів. Крім цього, зміни можуть виникати в ході мутацій. Зміна генів може відбуватися через вплив зовнішнього середовища проживання, адже вона може вплинути на плідність популяції. Іншими словами, зміна генофонду стане результатом природного відбору. Але якщо умови перебування змінити, тоді відновиться колишня частота генів.

Також генофонд стане мізерним, якщо станеться дрейф генів при невеликій чисельності особин. Знизитися вона може з різних причин, а після цього, відродження виду буде вже з іншим генофондом. Наприклад, якщо місце проживання популяції, це суворий і холодний клімат, тоді відбір генів буде направлений в сторону саме морозостійкості. Якщо з якихось причин тварині необхідна маскування, тоді буде потроху змінюватися його окрас. В основному такі зміни відбуваються, коли популяція заселяє нові території. Якщо до них будуть приєднуватися інші мігранти, тоді станеться і збагачення генофонду.

Фактори зміни генофонду

Крім цього, змінити генофонд популяції можуть і різні фактори, наприклад:

  • спаровування з випадковими партнерами, яке властиве деяким особинам;
  • зникнення рідкісних популяцій, в зв’язку з загибеллю носія генів;
  • виникнення певних бар’єрів, які розділили вид на дві частини, причому чисельність їх при цьому нерівна;
  • загибель приблизно половини особин, внаслідок катастрофи або іншої непередбаченої ситуації.

Крім цих факторів, генофонд може «збідніти», якщо буде відбуватися міграція особин з певними властивостями.

Посилання на основну публікацію