При характеристиці прісної води враховуються такі її якості:
- прозорість;
- жорсткість;
- органолептика;
- кислотність рН.
Кислотність води залежить від вмісту в ній іонів водню. Жорсткість ж характеризується вміщенням іонів магнію і кальцію і може бути: загальною, усуває або не усувають, карбонатної або некарбонатних.
Органолептика – це чистота води, її каламутність, колір і запах. Запах залежить від змісту різних добавок: хлору, нафти, грунту, його характеризують за п’ятибальною шкалою:
- 0 – повна відсутність аромату;
- 1 – запахи практично не відчуваються;
- 2 – запах відчутний тільки при спеціальній дегустації;
- 3 – аромат злегка відчутний;
- 4 – запахи досить відчутні;
- 5 – запах відчутний настільки, що робить воду непридатною для вживання.
На смак прісна вода може бути солонуватою, солодкуватої, з гіркотою або кислинкою, присмаки можуть зовсім відчуватися, бути слабкими, легкими, сильними і дуже сильними. Каламутність визначають шляхом порівняння з еталоном, по чотирнадцяти бальною шкалою.