Рак молочної залози

Рак молочної залози – одне з найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок. Хвороба частіше спостерігається у віці 40-50 і 60-70 років. У більшості випадків хворіють не народжують і не годували грудьми жінки.

Факторами у виникненні злоякісного новоутворення молочної залози є мастопатія, доброякісні пухлини, мастит, хронічні запальні процеси, спадкова схильність. Найбільш типовою локалізацією раку молочної залози є верхньозовнішній квадрант. Пухлина найчастіше виникає у вигляді одиночного вогнища в товщі самої залізистої тканини або іноді захоплює цілу часточку. Ракова пухлина може поширюватися поверхово, покриваючи молочну залозу щільним шаром (панцерний рак). Пухлина розвивається в основному з паренхіми молочної залози, значно рідше з соска і ареол. Мікроскопічна будова раку молочної залози найчастіше відповідає картині Скіра або солідного раку. Аденокарцинома і плоскоклітинний рак зустрічаються значно рідше.
За клінічними проявами розрізняють такі форми раку молочної залози: вузлувата, дифузна (рожістоподобний рак, маститоподібний рак, інфільтративно-набряковий рак) і хвороба Педжета. Переважання залозистої тканини або строми визначає ріст і метастазування пухлини. Регіонарні метастази раку розвиваються в основному в пахвовій інадключичній областях, потім поширюються в середостіння. Лімфатичні вузли, уражені метастазами, на початку захворювання мають округлу форму, відрізняються щільністю, легко зміщуються. Віддалені метастази найбільш часто розвиваються в печінці, легенях, кістках.
У 1997 р ВООЗ зареєструвала 376 тис. Жінок, загиблих від раку молочної залози. Раннє розпізнавання цього захворювання дає більшу ймовірність успішного лікування та дозволяє значно скоротити рівень смертності. Тому кожній жінці самій необхідно оглядати свої груди, перевіряючи таким чином наявність підозрілих змін.
Клінічні прояви. Захворювання розвивається непомітно, і пухлина виявляється випадково – при митті, роздяганні та інших обставин. У більшості випадків новоутворення безболісне, без зміни форми органу і без залучення в процес лімфатичних вузлів. Найбільш ранні симптоми: поява в одному з квадрантів залози твердого вузла або ущільнення, деформація самої залози, особливо помітна при піднятих руках, втягнення соска, поява з нього кров’яних виділень. У міру збільшення пухлини з’являється помітне втягування шкіри в місці пухлини. При пальпації її поверхню визначається щільною, нерівномірно горбистою, без чітких меж. Пухлина може досягати великих розмірів, проростати шкіру, приводячи до її виразки. Молочна залоза фіксується до грудної стінки, з’являється больовий синдром різної інтенсивності. У ряді випадків сосок втягується, що говорить про залучення в пухлинний процес молочних проток. Залежно від характеру пухлини заліза може бути зморщеною або збільшеною в розмірах. Лімфатичні вузли у відповідній пахвовій западині збільшуються, стають щільними, а в більш запущених стадіях – нерухомими. Поява метастатичних вузлів в надключичній області, набряк руки свідчать про далеко зайшов пухлинному процесі.
Залежно від розмірів пухлини, стану лімфатичних вузлів і наявності метастазів розрізняють чотири стадії раку молочної залози.
I стадія – пухлина розташовується в товщі молочної залози, не пов’язана з навколишньою клітковиною, діаметр її не більше 3 см. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені, метастазів немає.
II стадія – пухлина переходить на підшкірну клітковину і може спаюватися зі шкірою (симптом морщинистости), діаметр її досягає 5 см. Метастазів немає. Можуть дивуватися поодинокі лімфатичні вузли в пахвовій області.
III стадія – пухлина проростає шкіру або впроваджується в підлягає фасциально-м’язовий шар, розмір її перевищує 5 см, є метастази в пахвові і надключичні лімфатичні вузли.
IV стадія – ракова пухлина вражає велику частину молочної залози, є обширні виразки шкіри, пухлина щільно зростається з грудною стінкою, є віддалені метастази.
Діагностика. Найбільш поширеним дослідним і діагностичним методом, застосовуваним для раннього виявлення раку молочної залози, є мамографія. Ультразвукове обстеження дає можливість відрізнити небезпечну пухлину від простої кісти і уточнити стадію захворювання. Об’ємне зображення дозволяє з’ясувати, як пухлина пов’язана з навколишніми тканинами. Позитрон-емісійне сканування застосовується головним чином для классифицирования пухлини і контролю її розвитку, що дозволяє на ранній стадії визначити можливість поширення пухлини на інші органи. В даний час розробляються нові методи спін-томографії, що дозволяють краще аналізувати захворювання молочної залози.
Для ранньої діагностики раку молочної залози застосовують діагностичний комплекс РТМ-01-РЕЗ (рис. 27). Апарат здійснює неинвазивное вимір внутрішньої температури органу з подальшим аналізом отриманого результату. Температура вимірюється в 9 точках молочної залози і в 2 опорних точках. На відміну від ІЧ-томографії (при якій температура вимірюється на поверхні шкіри) радіотермометрії вимірює температуру тканин на глибині до 5 см. При онкологічних захворюваннях внутрішня температура уражених тканин підвищується. Значення температури відображається на екрані монітора певним кольором. Так, ділянки зі зниженою температурою на моніторі представлені синім (холодним) кольором, а ділянки з підвищеною температурою забарвлюються в рожевий або червоний (теплий) колір. РТМ-метод безпечний для пацієнтів і медперсоналу, так як при обстеженні променеве навантаження відсутня, реєструється інтенсивність власного електромагнітного випромінювання тканин пацієнта. Обстеження може здійснювати середній медперсонал в оглядовому кабінеті без спеціальної підготовки пацієнтів. Радіотермометрії надзвичайно ефективна для проведення профілактичних оглядів та контролю ходу лікування.

Посилання на основну публікацію