1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Оптимізація міського середовища

Оптимізація міського середовища

Одним з найбільш ефективних і доступних засобів оптимізації міського середовища є озеленення. Відомо, що зелені рослини можуть бути не тільки чуйними індикаторами забруднення атмосферного повітря, але й поглинати в значних кількостях шкідливі компоненти. При збільшенні площі зелених насаджень важливо враховувати такі властивості рослин, як пило-, димо-та газоустойчівості. Найбільш стійкими до різних атмосферних забруднювачів є: біла акація, тополя канадська, вільха клейка, ліщина, глід, калина, платан східний, ялівець віргінський. У числі факторів, що визначають фізичний стан міського середовища, є також примикають до населених місцях лісові насадження. Ці насадження виділяють, як правило, в так звані зелені зони, призначені для організації відпочинку населення, поліпшення клімату та санітарно-гігієнічних умов місцевості. Виділення зелених зон – найважливіший момент при розробці середовищоохоронне заходів у рамках міста. Найбільший ефект заходи дають в тому випадку, якщо вони обґрунтовані на аналізі всього комплексу зв’язків даного біогеоценозу з іншими компонентами системи. Початковим етапом проектування зеленої зони, наприклад, м Гомеля було вивчення фактичного стану утворюють його біогеоценозів. Потім розроблялися необхідні планувальні та меліоративні заходи, спрямовані на оптимізацію біогеоценозів з точки зору виконання ними відповідних функцій. Планувальні заходи полягали головним чином у правильному розміщенні рекреаційних установ і пристроїв, житлової забудови, дорожньої мережі та промисловості, виділення особливо охоронюваних ділянок.

Як видно з наведених даних, основні функції зеленої зони – рекреаційна і средообразующая. Відносне значення кожної з них залежить від розмірів і характеру населеного місця, з одного боку, та природних умов місцевості, з іншого. В умовах невеликого, що не має забруднює середовище промисловості міста переважне значення матимуть рекреаційні функції зеленої зони. У той же час тут виявиться несуттєвим характер розміщення лісових біогеоценозів щодо забудованої частини міста, так як в невеликих за розмірами населених місцях вони легко доступні всім жителям. Навпаки, в умовах більш великих промислових центрів, навколишнє середовище яких сильно забруднюється, особливу увагу необхідно приділяти оздоровчої функції зеленої зони. Потрібно враховувати при цьому, що найбільш ефективно оздоровлюють атмосферне повітря міста зелені насадження, розташовані з боку переважаючих вітрів теплого періоду року.

Одним з визначальних конфігурацію зеленого пояса умов є розташовані поблизу міста лісові масиви та водоймища, поєднання яких найбільш сприятливо як у рекреаційному, так і в средообразующей відношенні. Для невеликих за розмірами населених місць зелена зона може мати практично будь-яку форму. Наприклад, вона може бути витягнута уздовж місцевої зони відпочинку. Чим більше місто, тим більше симетричну геометричну форму повинна мати його зелена зона, так як утворюють кістяк її структури лісові масиви або придатні для відпочинку водойми повинні більш рівномірно розташовуватися навколо міської забудови.

Істотну роль в активному захисті міського середовища відіграє використання високоефективних газо- і пиловловлюючих пристроїв, застосування безвідходних і маловідходних технологій, перехід на екологічно чисті види палива. З інших містобудівних засобів оздоровлення міського середовища можна відзначити функціональне зонування міської території, оптимальну організацію мережі міського транспорту та інженерно-технічних мереж, створення промислових вузлів, що забезпечують послідовну утилізацію промислових відходів. Важливим заходом в плані оптимізації довкілля найбільших промислових центрів є складання карт шумового режиму і забрудненості атмосферного повітря. Складання карт може здійснюватися або самостійно, або в рамках комплексної схеми охорони навколишнього середовища міста.

Прикладом «Комплексної схеми охорони навколишнього середовища» міста може бути така р Гомеля. У ній виділені першочергові заходи, у тому числі створення захисних (почво- та водоохоронних) і рекреаційних лісових насаджень, берегоукріплювальні заходи, формування санітарно-захисних зон промислових підприємств, створення необхідних виробничих площ для вирощування саджанців і чагарників.

Найкращі умови праці, побуту і відпочинку людей у ??містах вимагають, загалом, виконання ряду положень:

– Оптимальне розміщення на території міст виробничих зон, житлових районів, громадських комплексів та місць масового відпочинку;

– Забудова та озеленення відповідно до місцевих кліматичними та іншими природними і санітарно-гігієнічними положеннями;

– Створення усередині житлової забудови розвиненою і безперервної мережі садів, бульварів, захисних зелених смуг та водоймищ, які обслуговують всі структурні одиниці міста;

– Гігієнічні обґрунтування оптимальної щільності заселення та забудови;

– Пошук для житла майбутнього оптимальних типів будинків і квартир, їх параметрів, структури житлового фонду та особливостей його взаємозв’язку зі сферою обслуговування;

– Кардинальне вирішення питання видалення твердих відходів за рахунок застосування нових методів.

Створення хороших умов проживання населення в містах – складна, комплексна проблема, вирішення якої можливе за активної участі фахівців різних галузей: екологів, лікарів та інженерів, проектувальників і математиків, будівельників і фізиків, юристів та економістів. Міста майбутнього повинні мати зручне планування, сучасну архітектуру, високий рівень благоустрою і найкращі санітарно-гігієнічні умови.

ПОДІЛИТИСЯ: