Методи реєстрації та оцінки стану середовища

є необхідною частиною будь екологічного дослідження. До них відносяться метеорологічні спостереження; вимірювання температури, прозорості, солоності і хімічного складу води; визначення характеристик ґрунтового середовища, вимірювання освітленості, радіаційного фону, напруженості фізичних полів, визначення хімічної та бактеріальної забрудненості середовища і т.п.
До цієї ж групи методів слід віднести моніторинг – періодичне або безперервне стеження за станом екологічних об’єктів і за якістю середовища. Велике практичне значення має реєстрація складу і кількості шкідливих домішок у воді, повітрі, ґрунті, рослинах у зонах антропогенного забруднення, а також дослідження перенесення забруднювачів в різних середовищах. В даний час техніка екологічного моніторингу швидко розвивається, використовуючи новітні методи фізико-хімічного експрес-аналізу, дистанційного зондування, телеметрії, комп’ютерної обробки даних. Важливим засобом екологічного моніторингу, що дозволяє отримувати інтегральну оцінку якості середовища, є біоіндикація і біотестування – використання для контролю стану середовища деяких організмів, особливо чутливих до змін середовища і до появи в ній шкідливих домішок.
Дослідження впливу факторів середовища на життєдіяльність людини включають в себе клінічні методи – в процесі медичних оглядів дозволяють виявити в організмі зміни у відповідь на дію чинників навколишнього середовища, лабораторний експеримент – штучно відтворюють різні умови і вивчають зрушення в реакціях організму. Для цього використовують тварин або людей добровольців.
Методи статистичної обробки даних дозволяють отримати уявлення про позитивних чи негативних зрушеннях у здоров’ї населення під впливом навколишнього середовища.
Відповідно до метою дослідження застосовують методи, використовувані в гуманітарних науках (соціальних науках, демографії, психології та ін.) Та / або природничих науках (фізіології, психофізіології, біохімії і т.д.).

Посилання на основну публікацію