1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Концепція та критерії прийнятності ризику

Концепція та критерії прийнятності ризику

Ми вже переконалися в тому, що будь-який вид людської діяльності і життя взагалі пов’язаний з ризиком. Питання полягає в тому – чи згоден людина ризикувати, заради чого він повинен ризикувати і на яку ступінь ризику він може погодитися? Проблеми оцінки рівня ризику виникли у зв’язку із застосуванням нової техніки і технологій. Ці проблеми поєднують у собі медичні, психологічні, політичні, соціальні та світоглядні аспекти, оскільки вони стосуються основного питання, а саме питання про цінність людського життя. Як правило, застосування нової техніки, нових пристроїв, приладів, нових технологій приносить не тільки додаткову користь для суспільства, а й створює додаткові несприятливі дії.

У зв’язку з вирішенням даної проблеми з’явилася концепція прийнятності ризику. Вона заснована на тому, що абсолютна безпека ніяких нових пристроїв і технологій не може бути досягнута. Тому при розробці будь-якого нового проекту, будь-якого нового продукту, будь-якого нового пристрою потрібен всебічна оцінка ступеня його небезпеки і величини користі, яку він обіцяє принести.

Проблема оцінки ризику нових технологій і техніки зводиться до двох основних завдань:

1 – Який рівень ризику при даному рівні розвитку техніки неустраним і тому повинен передбачатися у проекті?

2 – Який рівень ризику можна вважати прийнятним?

Для оцінки прийнятності ризику аналізують, насамперед, вигоди, які дає застосування нових технологій і техніки, рівень ризику даної технології і техніки, величини втрат і витрати на зниження ризику. Крім того, також враховують психологічні та соціальні фактори.

Проблема співвідношення між ризиком і вигодами від впровадження нових технологій і техніки є досить складною. Так, якщо прагнути знизити ризик від опромінення при використанні радіаційних технологій до нуля, то витрати на забезпечення безпеки можуть виявитися непомірно великими. Позбавлення ж суспільства можливості користуватися вигодами, отриманими за рахунок застосування даної технології або пристрою, можуть призвести до ще більшим втрат. Наприклад, рентгенівська діагностика дозволяє щорічно врятувати близько 100 тисяч людей у ??світі, разом з тим внаслідок додаткового опромінення збільшується кількість злоякісних захворювань і генетичних ушкоджень, що призводить до додаткової втрати приблизно 30 тисяч життів за той же час.

В даний час прийнято вважати, що будь-який вид діяльності прийнятний лише в тому випадку, якщо користь (вигода), яка буде отримана завдяки здійсненню цього виду діяльності, буде перевищувати всі негативні наслідки або іншими словами сумарний прибуток повинна бути більше сумарних витрат.

Виходячи з цієї концепції Міжнародна комісія з радіаційного захисту (МКРЗ), розробляючи основи безпеки ядерних технологій, пов’язаних з опроміненням людей, запропонувала критерії прийнятності ризику в наступному вигляді (Рекомендації МКРЗ, публікація № 26, 1978; Рекомендації МКРЗ, публікація № 40 – 43, 1987):

«Ризик, внесений застосуванням нової техніки чи технології, може вважатися соціально прийнятним, якщо одним з кінцевих ефектів застосування її буде зниження сумарного ризику, якому піддаються люди».

Це визначення підходить тільки для ідеального випадку, коли застосування нових технологій дає додаткові вигоди і одночасно знижує рівень ризику. Це буває надзвичайно рідко. Найчастіше нові технології несуть у собі нові несприятливі фактори і підвищення ризику (Чухіна С.Г. 1991).

Якщо виявиться, що додатковий ризик, внесений новою технікою, не компенсується зниженням рівнів інших ризиків і сумарний ризик в підсумку зростає при цьому принесені вигоди менше втрат, розумно вважати його соціально неприйнятним і вводити додаткові заходи безпеки або взагалі відмовитися від застосування нововведення.

Найнебезпечніші з точки зору громадськості фактори, що загрожують здоров’ю і життю людей, далеко не завжди є такими насправді. Трьом групам громадян США – членам Ліги жінок-виборниць, студентам вищих навчальних закладів та представникам ділових і промислових кіл – було запропоновано розташувати 30 можливих джерел, що призводять до передчасної загибелі людей, в порядку убування їх небезпеки для людини (Радіація, 1990). Ці послідовності, представлені в табл. 1.7.

У перших трьох стовпцях наведені результати аналізу відповідей для кожної з трьох груп. Їхні відповіді порівнюються з результатом статистичних оцінок (четверта стовпець) числа людей в США, які загинули за рік від відповідного джерела. Атомна енергетика, що стоїть, на думку жінок і студентів, першою в цьому ряду, а за оцінкою бізнесменів – на восьмому місці, займає в дійсності двадцяте місце. Рентгенологічні обстеження, які всі три групи помістили десь в кінці списку, стоять на дев’ятому місці згідно зі статистичними даними. Куріння, що займає за статистичними даними перше місце, дві групи помістили на 4-е місце і одна на третьому.

ПОДІЛИТИСЯ: