1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Класифікація систем моніторингу

Класифікація систем моніторингу

Класифікація систем моніторингу може ґрунтуватися і на методах спостереження (моніторинг за фізико-хімічними і біологічними показниками, дистанційний моніторинг).

Хімічний моніторинг – це система спостережень за хімічним складом (природного та антропогенного походження) атмосфери, опадів, поверхневих і підземних вод, вод океанів і морів, ґрунтів, донних відкладень, рослинності, тварин і контроль за динамікою поширення хімічних забруднюючих речовин. Глобальним завданням хімічного моніторингу є визначення фактичного рівня забруднення навколишнього середовища пріоритетними високотоксичними інгредієнтами.

Фізичний моніторинг – система спостережень за впливом фізичних процесів і явищ на навколишнє середовище (повені, вулканізм, землетруси, цунамі, посухи, ерозія ґрунтів і т.д.).

Біологічний моніторинг – моніторинг, здійснюваний за допомогою біоіндикаторів (тобто таких організмів, за наявністю, станом і поведінкою яких судять про зміни в середовищі).

Екобіохіміческій моніторинг – моніторинг, який базується на оцінці двох складових навколишнього середовища (хімічного та біологічного).

Дистанційний моніторинг – в основному, авіаційний, космічний моніторинг із застосуванням літальних апаратів, оснащених радіометричної апаратурою, здатною здійснювати активне зондування досліджуваних об’єктів і реєстрацію дослідних даних.

Залежно від принципу класифікації є різні системи моніторингу.

Найбільш універсальним є комплексний екологічний моніторинг навколишнього середовища.

Комплексний екологічний моніторинг довкілля – це організація системи спостережень за станом об’єктів навколишнього природного середовища для оцінки їх фактичного рівня забруднення та попередження про створюються критичних ситуаціях, шкідливих для здоров’я людей та інших живих організмів. Розрізняють моніторинг локальний, регіональний і фоновий.

При проведенні комплексного екологічного моніторингу довкілля: а) проводиться постійна оцінка екологічних умов середовища проживання людини та біологічних об’єктів (рослин, тварин, мікроорганізмів і т.д.), а також оцінка стану та функціональної цілісності екосистем; б) створюються умови для визначення коригувальних дій у тих випадках, коли цільові показники екологічних умов не досягаються.

Система комплексного екологічного моніторингу передбачає:

• виділення об’єкта спостереження;

• обстеження виділеного об’єкта спостереження;

• складання для об’єкта спостереження інформаційної моделі;

Державна екологічна експертиза являє собою систему державних природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів та заходів у галузі народного господарства і природних ресурсів вимогам захисту навколишнього середовища від шкідливих впливів.

Токсикологічна характеристика технологічних процесів вимагає обґрунтування рекомендацій по такій зміні виробництва, щоб зменшити кількість шкідливих напівпродуктів або побічних з’єднань або виключити їх, і медико-технічних вимог до планування виробничих приміщень, апаратури, санітарно-технічного устаткування, у тому числі очисному або розсіює, і в разі необхідності – до індивідуальних засобів захисту. В основі цього лежить встановлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у різних середовищах. У повітряному середовищі:

• ПДКр.з – гранично допустима концентрація речовини в повітрі робочої зони, мг / м3. Ця концентрація при щоденній (крім вихідних днів) роботі в межах 8 год або іншої тривалості, але не більше 41 годин на тиждень, протягом усього робочого стажу не повинна викликати в стані здоров’я теперішнього і наступного поколінь захворювань або відхилень, що виявляються сучасними методами дослідження в процесі роботи. Робочою зоною вважається простір заввишки до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих;

• ПДКм.р – гранично допустима максимальна разова концентрація речовини в повітрі населених місць, мг / м3. Ця концентрація при вдиханні протягом 20 хв не повинна викликати рефлекторних (в тому числі субсенсорних) реакцій в організмі людини;

• ПДКс.с – гранично допустима середньодобова концентрація токсичної речовини в повітрі населених місць, мг / м3. Ця концентрація не повинна робити на людину прямого або непрямого шкідливого впливу при необмежено тривалому вдиханні.

У водному середовищі:

• ПДКв – гранично допустима концентрація речовини у воді водойми господарсько-питного та культурно-побутового водокористування, мг / л. Ця концентрація не повинна надавати прямого чи непрямого впливу на органи людини протягом усього його життя, а також на здоров’я наступних поколінь не повинна погіршувати гігієнічні умови водокористування;

• ПДКв.р. – Гранично допустима концентрація речовини у воді водойми, використовуваного для рибогосподарських цілей, мг / л;

• Інтегральні показники для води:

БПК – біологічна потреба в кисні – кількість кисню, використаного при біохімічних процесах окислення органічних речовин (виключаючи процеси нітрифікації) за певний час інкубації проби (2, 5, 20, 120 діб), мг О2 / л води (БПКп – за 20 діб, БПКз – за 5 діб);

ГПК – хімічна потреба в кисні, певна біхроматной методом, тобто кількість кисню, еквівалентну кількості витрачається окислювача, необхідного для окислення всіх відновників, що містяться у воді, мг О2 / л води.

По відношенню БПКп / ХСК судять про ефективність біохімічного окислення речовин.

У грунті:

• ПДКп – гранично допустима концентрація речовини в орному шарі ґрунту, мг / кг. Ця концентрація не повинна викликати прямого і непрямого негативного впливу на здоров’я людини, а також на самоочищаються здатність грунту;

• ПДКп.р. (ДОК) – гранично допустима концентрація (допустима залишкова кількість) речовини в продуктах харчування, мг / кг.

Якщо величина ГДК у різних середовищах не встановлена, діє тимчасовий гігієнічний норматив ВДК (ОБРВ) – тимчасово допустима концентрація (орієнтовно безпечний рівень впливу) речовини. Тимчасовий норматив встановлюється на певний термін (2-3 роки).

Різні речовини можуть надавати подібне несприятливий вплив на організм. Наприклад, існує ефект сумації для діоксиду азоту та формальдегіду, фенолу і ацетону, етанолу та цілої групи органічних речовин. Для токсичних речовин безпечна концентрація визначається співвідношенням С / ГДК <1, де С – фактична концентрація речовини в середовищі.

Припустимо, що в повітрі концентрація фенолу Сф = 0,345 мг / л, ацетону Сац = 0,009 мг / л, а ПДКф = 0,35 мг / л, ПДКац = 0,01 мг / л. Таким чином, для кожного з речовин зазначене співвідношення менше 1.

ПОДІЛИТИСЯ: