1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Екологічні проблеми промисловості

Екологічні проблеми промисловості

У квітні 1993 року на Сибірському хімічному заводі стався вибух, в результаті якого був серйозно пошкоджений апарат екстракції плутонію і урану. Велика частина плутонію та інших хімічних і радіоактивних речовин потрапила в атмосферу. Радіоактивного забруднення зазнали близь лежать території: хвойні ліси, сільськогосподарські угіддя, сусідні промислові площі. Близько 2000 осіб зазнали опромінення, в першу чергу учасники гасіння пожежі та ліквідації наслідків.

Хімічна промисловість становить серйозну потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища, здоров’я та життя людей. Найбільш небезпечні аварійні ситуації на хімічних підприємствах і об’єктах, а також їх наслідки. Найчастіше вони трапляються з вини людини. Це може бути недотримання техніки безпеки, порушення технологічного процесу, несправне обладнання та / або його перевищений термін експлуатації, помилки при проектуванні або установки, недбалість працівників. Крім того причиною можуть бути природні явища та стихійні лиха, але все ж основна частина аварій трапляється з вини людини.

Частими випадками є аварії при транспортуванні, нейтралізації, переробки та захоронення небезпечних хімічних речовин і відходів. Відомо, що переробка і нейтралізація хімікатів досить не простий процес, що вимагає великих матеріальних вкладень, тому несанкціоновані викиди в атмосферу, скиди зі стічними водами і вивезення на звичайні полігони ТПВ – обходяться підприємствам, набагато дешевше і мають місце бути. Екологічний шкоди через таких порушень завдається колосальна. Атмосферне повітря стає отруйним, в водоймах відбувається масова загибель риби, грунт втрачає свої основні властивості. Проблеми даного характеру існують не тільки в хімічній промисловості.

27 квітня 2011 року на заводі «Хімпром» в місті Новочебоксарск трапилася аварія з викидом електрохлоргаза в цеху електролізу і подальшому надходженні в виробничі приміщення. В результаті 5 осіб отримали отруєння.

29 вересня 1957 року в закритому містечку «Челябінськ-40» на хімічному підприємстві «Маяк» стався вибух резервуару з 80 кубометрами високорадіоактивних відходів, сила якого обчислювалася десятками тонн тротилового еквівалента. На висоту 2 км викинуло приблизно 20 млн кюрі радіоактивних компонентів. У забрудненій зоні виявилося 270 000 чоловік в Свердловській, Тюменської і Челябінської області.

26 квітня 1986 року на території Української РСР сталася відома у всьому світі, найбільша в масштабах атомної енергетики (за кількістю завданих збитків, а також кількістю загиблих і постраждалих в результаті самої аварії і її наслідків) – Чорнобильська аварія (катастрофа). Кілька сотень тисяч людей брали участь в заходах щодо усунення наслідків катастрофи. Через вибух в 4-му енергоблоці атомної електростанції в навколишнє середовище потрапила величезна кількість радіоактивних речовин: ізотопи урану, плутонію, стронцію-90, цезію-137, йоду-131. Крім ліквідаторів аварії постраждала велика кількість людей в радіусі забруднення, однак точних даних ні у кого немає. Відомо, що в Європі зафіксовані тисячі випадків каліцтв у новонароджених, а також онкологічні захворювання щитовидної залози.

Основними особливостями забруднення навколишнього середовища нафтовою промисловістю є нерівномірність забруднених територій, забруднення верхнього шару землі і ґрунтових вод, існування нафтопродуктів в різних хімічних формах. Дану особливість характеризують аварійні і періодичні або пасивні витоку нафти і нафтопродуктів. Важливу екологічну роль відіграє потрапляння продуктів нафтової промисловості в грунтові води, що обумовлює подальше поширення забруднення від вогнища.

Найбільш вагомі екологічні проблеми нафтової промисловості, так чи інакше, пов’язані з аваріями при видобутку, переробці і транспортуванні нафти і її похідних. «Яскравим» прикладом може служити вибух на нафтовій платформі Deepwater Horizon, що стався в Мексиканській затоці 20 квітня 2010 року. Розлив нафти, що пішов після трапилася аварійної ситуації, вважається найбільшим в історії США. За первинними даними обсяг добової витоку був близько 1000 барелів, майже через місяць вказувалася цифра 5000 барелів на добу. Тривалість нафтового розливу склала 152 дня. Площа нафтової плями склала 75000 квадратних кілометрів, в травні 2010 року його було добре видно на знімках з космосу. Стали відомі факти виявлення мертвих тварин, птахів, морських черепах, китів, дельфінів. Кількість загиблих в результаті розливу тварин обчислювалася тисячами. Був нанесений колосальний екологічний збиток.

Проблеми вугільної промисловості – це великі обсяги неочищених стічних вод, руйнування геологічного середовища, зміна гідрологічного режиму, забруднення поверхневих і ґрунтових вод, викиди метану в атмосферу, руйнування природного ландшафту, рослинності і ґрунтового покриву. Особливістю гірничодобувної і вугільної промисловості є те, що після закриття підприємства екологічні проблеми не зникають, а навпаки існують ще десяток років і більше.

Для деревопереробної, легкої і харчової промисловості характерні утворення великої кількості відходів, що забруднюють навколишнє природне середовище. Головною проблемою в лісовій промисловості залишається вирубка лісів – природних постачальників кисню, зокрема знищення рідкісних порід дерев в зв’язці з дешевою робочою силою, роблять цю галузь досить прибутковою. Через вирубку лісів страждає давно склалася екосистема, змінюється рослинність і тваринний склад.

ПОДІЛИТИСЯ: