1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Екологічні проблеми Каспійського моря — доповідь

Екологічні проблеми Каспійського моря — доповідь

Каспійське море – це внутрішній замкнуту водойму. Як і багато інші водні об’єкти, він схильний до значної антропогенному навантаженню, на його екологічний стан впливають багато факторів, як природні, так і діяльність людини. В силу цього, Каспійське море, має ряд екологічних проблем, багато з яких є поширеними для морів даного типу.

Каспій – надзвичайно багатий рибними ресурсами водойму. Коли то, він був світовим лідером за багатством осетрових, 90% всього улову доводилося саме на Каспій. У 60-х роках, 75% улову складали цінні породи риб. До 80-х років все змінилося, рибний промисел скоротився на третину, значно знизилася частка цінних видів риб.

Тепер осетрові породи знаходяться під загрозою повного зникнення. Причин тому багато: будівництво платин на річках, забруднення вод, надмірна дія на екосистеми, зміна місць нересту, неприпустимо високий перелов і браконьєрство. Є дані про масове захворювання осетрових невластивими їм хворобами, наслідками яких є в’ялість і розшарування м’язів, втрата смакових якостей. Площа нерестовищ скоротилася приблизно з 4000 га до 400 га.

Оцінюючи екологічну обстановку Каспійського моря, варто відзначити, що вплив усіх факторів, в цілому надає високе навантаження на водойму. Море знаходиться в катастрофічно небезпечному стані, воно позбавляється можливості самоочищення і саморегулювання, а також знаходиться під загрозою повної втрати рибопродуктивності. Якщо справа так і буде тривати, море може перетворитися на відстійник, помийну стічну яму. До того ж, ситуація погіршується видобутком нафти в прибережних районах і підводних родовищах, а також її транспортуванням.

Останнім часом, особливо привертає до себе увагу – проблема коливання рівня води в море. Це досить серйозний момент, оскільки неправильне розуміння ситуації, недостатня її оцінка, можуть привести до зовсім інших методів впливу, що в свою чергу може дати абсолютно протилежний результат. Саме з цього екологічна обстановка може посилитися і породити абсолютно несподівані проблеми.

Періодичні коливання підняття і падіння води в Каспійському морі, скоріше є закономірністю, ніж початковим етапом катастрофи. Колись, вся Прикаспійська низовина була морем, а води було майже на 80 метрів вище, ніж в сучасний час. Кумо-Маницька западина, тоді з’єднувала його з Чорним морем. Потім пішло скорочення водних запасів і ці сусідні водні об’єкти роз’єдналися.

Незначні коливання рівня води в Каспії – звичайне явище, яке обумовлюється підняттям його у вологі періоди і зниженням в посушливі часи. До такого коливання звикли і люди, що проживають в прибережних районах і провідні свої господарства.

Найбільшу частину води в море поставляла і продовжує поставляти Волга. Оскільки водойма є замкнутим, безстічним, на виході рівень води контролюється випаровуванням. Залив Кара-Богаз-Гол, через свого розташування в пустельному кліматі, грає дуже важливу роль в процесі випаровування. Він має невелику глибину і регулює рівень води. При збільшенні обсягу моря значна частина води надходить в затоку і випаровується, відповідно при низькому рівні випаровування знижується в рази.

Крім випаровування, заливши ще й распресняет водні ресурси Каспію. У посушливі періоди тут осідає приблизно до 150 000 000 тонн солей, в більшій мірі це сульфат натрію і мирабилит. Можливо, це і є відповідь на питання, чому Каспійське море таке щодо несолоне, його солоність становить 12%. Це в рази менше, ніж у Світовому океані.

У період з 30-х років і до 1977 року, рівень моря знизився на 3 метри. Здавалося, море чекає серйозна екологічна проблема. Зменшилася площа моря на 37 тисяч квадратних кілометрів, це приблизно, як Азовське море. У перший час вчені пов’язували це з кліматичними моментами, але потім висувалися припущення антропогенних впливів. Приблизно 170-180 км3 стоків Волги було затримано в водосховищах, близько 15 км3 використовувалося для зрошення полів, до 5 км3 випаровувалося водосховищами. Зменшилося надходження вод з Терека, Уралу і Волги. Екологічна обстановка в Каспійському морі загострювалася. Надалі ситуація могла значно погіршитися і спричинити за собою ряд проблем, аж до руйнування екосистеми, втрати рибогосподарської значущості та інших економічних і соціальних проблем.

В результаті було вжито заходів, зокрема ізоляція затоки Кара-Богаз-Гол. Була побудована гребля. Крім того, висувалася багато інших пропозицій щодо вирішення проблеми падіння рівня моря, наприклад з’єднання його з Чорним морем і використання Каспійського як акцептора. Найгучніші ідеї, були засновані на перенесенні вод північних річок в Каспійське море, тим самим хотілося добитися стабілізації рівня.

Однак результат виявився зовсім несподіваним. Рівень моря став підвищуватися значно швидше, ніж йшло його зниження. Відсікання Кара-Богаз-Гола ніяк не могло дати такого поповнення, очікувалося уповільнення обміління на 1,2 см в рік, але на ділі за 3 роки море піднялося приблизно на 80 см, а до кінця століття більш ніж на 3 метри.

Стало ясно, що поява цієї проблеми не пов’язано з впливом антропогенних факторів, вона виникла не через утримання вод у водосховищах і паркан для зрошення сільськогосподарських угідь. Вважалося, що трапилося сталося через кліматичних факторів, зокрема наступ водного періоду. Висувалася й інша гіпотеза, згідно з якою зміни моря відбувалися через зміни дна, яке могли викликати ядерні вибухи. Останні проводилися для того, що б створити газові сховища.

Проби води і донних відкладень, взяті на аналіз, показують забруднення різними перехідними і важкими металами: ртуть, кадмій, нікель, свинець, ванадій, миш’як. Якщо перераховані вище хімічні елементи знаходяться в межах допустимих значень або не набагато їх перевищують, то мідь, барій і цинк знаходяться в кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації. Шкідливі речовини надходять в море з річковими стоками, які в свою чергу забруднені стічними водами знаходяться по руслу промислових підприємств, фабрик і заводів.

Каспійське море – унікальний екологічний природний об’єкт зі своєю екосистемою. Його приблизна площа 372 тисячі км2, об’єм близько 78 000 км3, середня глибина 208 метрів, максимальна 1025 метрів, солоність 12%. Цей транскордонний об’єкт оточує кілька держав: Росія, Казахстан, Туркменістан, Іран, Азербайджан. Збереження екосистеми Каспію, питання, який повинен бути актуальним для всіх цих країн. Не можна допустити, що б Каспій спіткала проблема Аральського моря, яку сміливо можна називати катастрофою. Природа знає багато прикладів людської байдужості, недостатньою оцінки ситуації, неправильних заходів впливу, в результаті яких були втрачені унікальні природні системи, повністю винищені рідкісні види тварин і рослин.

Висновком може служити той факт, що будь-який необдумане втручання в природні системи може призвести до цілком протилежного результату. Прикладом служить руйнування екологічної цілісності екосистеми затоки Кара-Богаз-Гол, внаслідок чого виник ряд непередбачених екологічних проблем: опустелювання, сольові бурі, втрата природного виробництва мірабіліту, несприятлива санітарно-гігієнічна та екологічна обстановка. Екологічна політика Прикаспійських держав повинна працювати, як єдиний апарат, який дозволить зберегти Каспійське море і його унікальну природну екосистему.

ПОДІЛИТИСЯ: