1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Екологічна проблема відходів

Екологічна проблема відходів

Відходи – це одна з основних сучасних проблем, яка несе в собі потенційну небезпеку для здоров’я людей, а також небезпека для навколишнього природного середовища. У багатьох країнах до цих пір існує нерозуміння всієї серйозності ситуації, пов’язаної з цією бідою, в зв’язку з чим, немає строго регламенту, а також необхідних нормативно-правових актів, що регулюють питання переробки.

Природа до певного часу справлялася з переробкою непотрібного сама, але технічний прогрес людства зіграв важливу роль в цьому моменті. З’явилися нові матеріали, розкладання або переробка, яких природним шляхом може тривати не одну сотню років, а такі антропогенні навантаження природі вже не під силу. Так, і чимало важливий фактор – це сучасний обсяг, виробленого сміття. Він просто величезний. Але сьогодні вміст звалищ можна розглядати, як сировину. Його можна переробляти і повторно використовувати. На кожного міського жителя, приблизно, доводиться від 500 до 800 кг відходів за рік. У деяких країнах до 1000 кг. І це число постійно зростає.

Сучасні сміттєспалювальні і сміттєпереробні заводи з усім своїм арсеналом – це свого роду ціла індустрія переробки та утилізації твердих побутових відходів міського населення.

Побутові або комунальні – сила-силенна рідких і твердих відходів, що викидаються людиною, а також утворюються в результаті життєдіяльності людини. Це можуть бути зіпсовані або прострочені продукти харчування, лікарські препарати, побутові предмети та інший непотріб.

Промислові – сировинні залишки, які утворилися в результаті виробництва будь-якої продукції, виробничих робіт та втратили свої властивості повністю або частково. Промислові можуть бути рідкими і твердими. Тверді промислові: метали і сплави, деревина, пластмаси, пил, пенополіуретани, пенополістіроли, поліетилени та інше. Рідкі промислові: стічні води різного ступеня забрудненості і їх опади.

Сільськогосподарські – будь-які, що утворюються в результаті сільськогосподарської діяльності: гній, гнила або непридатна для використання солома, сіно, залишки силосних ям, зіпсований або непридатний комбікорм і рідкі корми.

Будівельні – з’являються в результаті виробництва будівельних і оздоблювальних матеріалів (лакофарбових, теплоізоляційних і т.д.), при будівництві будівель і споруд, а також при проведенні монтажних, оздоблювальних, облицювальних і ремонтних робіт. Будівельними (як твердими, так і рідкими) можуть бути прострочені, непридатні для використання, браковані, зайві, зламані і мають дефекти товари і матеріали: металопрофіль, металеві та капронові труби, гіпсокартонні, гіпсоволокнисті, цементно-стружкові і інші листи. Крім того, різна будівельна хімія (лаки, фарби, клеї, розчинники, противоморозні, протигрибкові і захисні добавки і засоби).

Радіоактивні – виробництво і застосування різних радіоактивних матеріалів і речовин.

Промислові і сільськогосподарські. Як правило, це токсичні і нетоксичні. Токсичні – це ті, які можуть впливати на живу істоту вражаюче або отравляюще. На території Росії знаходиться величезна кількість токсичних речовин, які втратили своє пряме призначення. Вони займають великі площі зберігання. Найбільш забрудненим є Уральський регіон. Приблизно близько 40 мільярдів тонн різних відходів накопичилося в Свердловській області. Щороку утворюється від 150 до 170 мільйонів тонн, частина яких є токсичними. Лише мала частина піддається утилізації та знешкодження. Відбувається сильне навантаження на навколишнє природне середовище, що становить небезпеку для багатомільйонного населення.

Планету буквально заполонили мотлохом. Тверді побутові рештки різноманітні: деревина, картон і папір, текстиль, шкіра та кістки, гума та метали, камені, скло і пластмаси. Гниючий сміття є сприятливим середовищем для безлічі мікроорганізмів, які можуть викликати інфекції і захворювання.

По-своєму небезпечні пластмаси. Вони не піддаються руйнуванню протягом тривалого періоду часу. Пластмаси можуть пролежати в землі десятки, а деякі види і сотні років. Понад мільйон тонн поліетилену витрачається на одноразову упаковку. Щороку в Європі мільйони тонн пластмасових виробів виявляється в смітті.

Існують інноваційні методи отримання з пластмасових виробів і матеріалів отримувати дизельне паливо і бензин. Цей метод розроблений японськими вченими. Дана технологія дозволяє отримувати з 10 кг пластмасових залишків до 5 літрів дизельного палива або бензину. Подібними методами можна придбати не тільки економічну вигоду, але знизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

Використання в якості сировини дозволяє більш раціонально застосовувати природні ресурси і знижувати шкідливі викиди в атмосферу і скиди стічних вод. Наприклад, використовуючи в якості сировини для виробництва паперу макулатури, можна скоротити шкідливі викиди в повітря на 70-80%, забруднення водних об’єктів на 30-35%, в порівнянні з застосуванням первинної сировини. Десь о четвертій кубічних метра деревини можна заощадити, використовуючи одну тонну макулатури. Таким чином, зберігаються тисячі гектар лісових угідь, які в свою чергу працюють на очищення атмосферного повітря від вуглекислого газу. Уникнути екологічної катастрофи і виснаження природних ресурсів можна і потрібно. В Англії встановлюються ящики для збору старих, прочитаних газет, куди населення кидає газети, і вони відправляються на переробку.

Збір макулатури, процес не найважливіший в ланцюжку виробництва матеріалів із вторинної сировини. Заводи повинні бути оснащені всіма необхідними виробничими установками. В Україні ця галузь слабо розвинена. Щоб отримати газетний папір з вторсировини, необхідно видалення фарби, очищення маси і її відбілювання. Процес досить не простий і не дешевий. А все економічно невигідні процеси в Росії, закінчуються ще, не встигнувши початися.

Московське виробниче підприємство «промвідходів», має в своєму арсеналі обладнання по переробці макулатури в утеплювач. В Європі, теплоізоляційний матеріал з макулатури, почали робити вже давно. Так звана ековата (теплоізоляція), придбала популярність не тільки у будівельників, а й у пересічного покупця. Це екологічний матеріал абсолютно безпечний для людини і навколишнього середовища.

Японці пішли ще далі. Туалетний папір вони роблять з перероблених залізничних квитків і квитків метрополітену. Також з цих квитків виготовляється картонна тара.

Забруднення від кольорових металів. На міські звалища, вивозяться сотні тисяч відпрацьованих акумуляторних батарей. Разом зі сміттям на звалища потрапляють сотні тонн ртуті, олова, електричних лампочок з вольфрамом. У кілька разів вигідніше переробляти вторинну сировину, ніж виробляти з первинного. Одержання металу з руди в 25 разів дорожче, ніж збір і переробка втормета. Виробництво алюмінію з первинної сировини споживає в 70-80 разів більше електрики, в порівнянні з переплавкою.

Скляна тара валяється горами в кожному місті, причому не, тільки в неблагополучних районах, а й у самому центрі міста, таке явище не рідкість. Склотара або доходить до полігону, звалища, або до сміттєспалювального заводу. Хоча багаторазове використання склотари економічно вигідніше виробництва нової, цей момент не розвинений належним чином.

З ростом автомобільної промисловості, зросла негативний вплив на навколишнє середовище. Крім акумуляторів, пластмаси, металу, від автомобілів виходить величезна кількість мотлоху у вигляді гумових покришок. Головна проблема в тому, природа не в змозі впоратися з каучуком. Уникнути забруднення навколишнього середовища автомобільними покришками можна, переробивши їх в гумову крупу, розміром до 5 мм. Після чого, з отриманого матеріалу можливо виробництво різних виробів.

Російський вчений Платонов, винайшов метод отримання палива зі старих покришок. Покришки поміщаються в спеціальний реактор і заливаються хімічним розчином. Через пару годин виходить рідина, схожа на нафту, яку можна перегнати в бензин. Переробивши, таким чином, 1000 кг покришок, можна отримати близько 600 кг нефтеподобной рідини, з якої потім вийде 200 літрів бензину і 200 літрів дизельного палива.

Радіохімічні заводи, атомні електростанції, наукові дослідницькі центри, виробляють один з найнебезпечніших видів відходів – радіоактивні. Даний вид є не тільки серйозну екологічну проблему, а й може створити екологічну катастрофу. Радіоактивні залишки можуть бути рідкими (велика їх частина) і твердими. Якщо неправильно поводитися з ними може серйозно погіршити екологічну ситуацію.

ПОДІЛИТИСЯ: