Демографічний вибух

Проведене обговорення дозволить докладніше охарактеризувати найцікавішу для нас популяцію – популяцію людини. Останні 150 років людство зростало і продовжує зростати вибухо-вообразно, відповідно до експоненційної моделлю: в логарифмічною шкалою чисельність населення Землі (Р, млрд. Чол) лінійно зростає з часом (рис. 3.13). У 1999 р населення Землі досягне 6 млрд. Чол, а до 2050 р, згідно з прогнозом фахівців ООН, – 9 млрд. Чол. Ключовий фактор, що визначає приріст населення, – сумарний коефіцієнт народжуваності (СКР) – середнє число дітей, яке народжує кожна жінка протягом життя. Враховуючи дитячу смертність, для простого відтворення населення СКР повинен бути 2.03 для розвинених країн і 2.20 для держав, що розвиваються з високою дитячою смертністю. У розвинених країнах (США, держави Європи, Японія, Австралія, Канада і т.п.) СКР становить 1.9, і, хоча чисельність їх населення все ще зростає, в недалекому майбутньому вона стабілізується або навіть дещо скоротиться. У країнах, що розвиваються СКР становить 4.1 (4.8 без урахування КНР). Така величина СКР відповідає подвоєнню населення в кожному наступному поколінні. Зроблені в світі зусилля призвели в останні 20-25 років до того, що намітилася тенденція до зниження СКР. Якщо ця тенденція збережеться, то до 2030 розвиваються наблизяться до рівня відтворюючої народжуваності.

Демографічний вибух спричиняє не тільки гострі соціальні проблеми. Швидко зростаюче населення країн, що розвиваються робить негативний вплив на навколишнє середовище, зводячи лісу на дрова, виснажуючи ґрунт, знищуючи острівці дикої природи. Екологічні наслідки демографічного вибуху чреваті глобальною екологічною катастрофою. Втім, згідно з відкритими екологами законам, рано чи пізно експоненціальне зростання популяції припиняється (наприклад, такий розвиток динаміки популяції пророкує логістична модель). Для людства важливо, як відбудеться це гальмування росту – внаслідок епідемій небачених захворювань, масового голоду, кровопролитних воєн або як результат добре спланованою, розумною, прийнятною для всіх країн демографічної політики світового співтовариства.

Доречно зауважити, що демографічні проблеми на Україні помітно відрізняються від світових. В Україні склалася несприятлива демографічна ситуація – зниження народжуваності, висока загальна і дитяча смертність, різке зниження природного приросту населення та середньої тривалості життя. Все це відноситься і до демографічної обстановці в Харківській області та м Харкові. Середньорічні темпи приросту населення області протягом 1959-1996 р.р. систематично знижувалися. У 1959-1969 р.р. вони становили 1.1%, в 1970-1978 р.р. – 0.9%, в 1979-1989 р.р. -0.4%. У 1990-1996 р.р. цей приріст став негативним -0.8% (відповідно в Харкові 2.3, 1.9, 1.1 і -0.9%). У 1996 р спад населення області склала 25.3 тис. Чоловік. У Харківській області сумарний коефіцієнт народжуваності набагато нижче рівня, необхідного для простого відтворення населення – 1.1. Рівень народжуваності (на 1000 чол.) В 1996 р склав 7.6 осіб, а рівень смертності – 16.0. Постійно зростає кількість осіб пенсійного віку (30.4% у сільській місцевості, 21.1% у містах), частка трудових ресурсів у населенні Харківській області скоротилася з 74% в 1985 р до 57% в 1996 р Середня тривалість життя в області знизилася до 66 років (60 років чоловіки, 72 роки жінки) (для порівняння: в Японії цей показник 79 років). Поліпшення демографічної ситуації на Україні вимагає подолання економічної кризи, поліпшення медичного обслуговування і соціального самопочуття населення, оздоровлення навколишнього середовища, проведення розумної державної демографічної політики.

Посилання на основну публікацію